Чотири роки тому мій син одружився. Дівчину звати Олена. Ми з невісткою колись добре ладнали і я часто приходила до них додому.
Через рік після весілля у Андрія народився син. Я була дуже щасливою і завжди приходила до них у гості, щоб допомогти з онуком. Я дуже люблю дітей, тому із задоволенням сиділа з Тарасом. Інколи я печу булочки і приношу їм. Я часто буваю у них додому.
Але минулого тижня я дуже образилась на сина та невістку. Вони пішли у магазин, а я залишилась з онуком. У них у квартирі був безлад і я зрозуміла, що невістка дуже давно не прибирала і у холодильнику в них пусто. Я вирішила їм допомогти, тому прибрала у квартирі та приготовила смажену картоплю.
Я дві години прибирала і після моїх старань квартира стала дуже чистою. Я думала, що коли подружжя повернеться, то подякує мені за роботу. Але коли вони повернулись і побачили, що прибирала і приготувала вечерю, то розізлились на мене.
Невістка сказала мені:
– Я сама можу прибрати. Мені не потрібно, щоб ви виконували за мене домашню роботу.
– Ми не їмо смаженого. Зараз ми дотримуємось дієти і займаємось спортом. – сказав мені син.
Мені було образливо, бо я дуже старалась. А мою працю не оцінили і навіть не захотіли їсти їжу, яку я приготувала.
Я поїхала додому і уже декілька днів молоді люди зі мною розмовляють. Таке враження, що їй щось погане зробила.
