Я старша від сестри на вісім років. Ми завжди погано розуміли одна одну і зовсім не ладнали. Підозрюю, що через велику різницю у віці.
Ми з Оленою уже багато років не бачилась, але одного дня вона мене покликала у гості і я з чоловіком та дітьми поїла до неї. Я знала, що вона дуже забезпечена людина, але мене дуже здивувало її помешкання.
Вона з чоловіком живе у чотириповерховому будинку з великим подвір’ям. У них біля будинку є басейн і тенісний корт.
Чоловік сестри має свій ресторан, а дружині подарував салон краси. Ці бізнеси дуже прибуткові і вони можуть купити все що захочуть.
У подружжя є двоє синів, які зараз навчаються закордоном. Сестра з чоловіком оплачує їхнє навчання і проживання у гуртожитку.
Мене дуже здивувало, що жінка має аж дев’ять котів. Цим тваринам дозволено все, вони приходять з двору і брудними лапами ходять по ліжку та столах. Весь будинок у їхній шерсті. Мені неприємно було їсти у них в кухні, бо у їжі я також знайшла шерсть. Я не розумію, як так можна, мати великий будинок і жити в антисанітарії.
Господарі дуже люблять своїх котів і годують їх м’ясом, я навіть своїм дітям не можу дати такі великі шматки м’яса.
Коли ми були в них вдома ото один кіт заліз в мою сумку, а у нього були брудні лапи. Сестра нічого не сказала котові вона спокійно дивилась, як він сидить в моїй сумці. Я не витримала і сказала, щоб вона забрала його. Олена підійшла до кота і акуратно взяла його на руки, ніби він немовля. Я не розумію їхнього ставлення до тварин, навіть дітям ми дозволяємо менше.
Вони для котів купують дорогі іменні нашийники, багато іграшок і килимки. Я не розумію, для чого так багато грошей витрачати на тварин. Вона може ці кошти використати більш доцільніше: допомогти потребуючим людям чи мені та племінницям.
Нам з чоловіком дуже важко живеться. Ми працюємо на державній роботі та дуже мало заробляємо. У нас двоє маленьких дітей і ми з ними живемо в однокімнатній квартирі. Про більше житло ми навіть мріяти не можемо, бо знаємо, що ніколи не зможемо його собі купити.
Мої діти харчуються гірше, ніж її коти. Я інколи не маю грошей, щоб придбати одяг чи взуття дітям і вони ходять у малих та запраних речах. Якби він нам дав трішки грошей ми б жили краще. Я думаю люди важливіші за тварин.
Я нічого їй не сказала, але хочу приходити до неї частіше у гості. Можливо, вона полюбить племінників і буде допомагати нам матеріально, але просити грошей я не наважуюсь.
