Вчора я розкрила таємницю кращої подруги. Я знала, що в Ілони з’явився кавалер старший за неї, але не очікувала, що це мій батько. Я підозрюю, що їхні стосунки зав’язалися після святкування мого Дня народження. Я відмічала його у кафе неподалік роботи й трохи не вслідкувала за часом. Тому попросила тата, щоб допоміг дістатись до дому. Моєму татові вже 45 років, але він у дуже хорошій формі та й красою природа не обділила.
Він погодився розвезти нас по домівках. Спершу мене (я нині винаймаю житло і мешкаю окремо від батьків). А після мене Ілону. Тоді мене це не насторожило, і марно. Наступного дня моя співробітниця розпитувала, що це за красень розвозив нас вчора по домівках.
Минуло кілька тижнів, як я зрозуміла, що з подругою щось коїться. Вона не випускала з рук телефон, постійно комусь відписувала. У спілкуванні зі мною стала якоюсь зажатою, таємничою. Крім того, У гардеробі Ілони з’явилися нові екстравагантні речі, що вигідно підкреслювали плюси її фігури. “Невже закохалася”,- подумала я і вирішила таки настояти, щоб вона мені зізналась. І правда, з’ясувалося, що у неї з’явився новий кавалер, до того ж старший за неї. Вона казала, що її це неабияк бентежить, та я заспокоювала подругу, що вік для справжніх почуттів не перепона. Найголовніше те, що вона поряд з ним щаслива і почувається коханою. Я тоді не знала, що підбиваю подругу до стосунків з власним батьком.
Її таємничі стосунки вплинули й на нашу дружбу. Наші зустрічі стали дуже не частими й короткими. Вона не ділилася подробицями своїх стосунків і всі мої намагання щось вивідати сприймалися в штики. Я так хотіла познайомитися з цим незнайомцем, який так вплинув на мою подругу, та сподіватися на те, що Ілона нас познайомить не доводилось.
Тому я вирішила усе взяти у свої руки й самостійно дізнатися хто ж він такий. У мене не було іншого виходу, як влаштувати справжнє стеження. Я випадково почула, що ввечері після роботи вони йдуть вечеряти у ресторан в іншому кінці міста. Не розуміла, для чого так далеко їхати, коли в центрі повно пристойних закладів. Вирішено було діяти на випередження, тому я не чекаючи закінчення зміни, відпросилася ніби додому, а сама поїхала у той ресторан, де мало проходити побачення подруги. Зайняла столик у самому темному кутку зали та стала чекати.
За пів години поріг ресторану переступила Ілона у приталеній сукні та розкішних туфлях. Слідом за нею увійшов і її супутник. У мене аж щелепа відвисла й округлилися очі, коли я побачила, що таємничий незнайомець – мій власний батько. Доки вони сиділи у ресторані, я теж звідти не йшла і дивилася, що ж буде далі. А далі, вони сіли за столик і увесь вечір воркували, як голубки. Батько гладив її по руці, а вона ніяковіючи посміхалася.
І що тепер мені з усією цією інформацією робити? Сказати, що я про все знаю. Дружбі нашій і так кінець, але чи варто розповідати мамі про зраду батька, я досі вагаюсь.
