Мені вже виповнилося 25 років, Марині, моїй нареченій, 23. Ми знайомі ще з коледжу, навчалися на одній спеціальності. Я вирішив, що вже час зробити наступний крок в наших стосунках — пропозицію. Для цього я збирав гроші, щоб це було гарно як у казці, біля моря, на заході сонця. Моя кохана відразу погодилася і була на сьомому небі від щастя. Хоча ми вже рік живемо разом, мені хотілося, щоб вона стала моєю законною дружиною.
Я працюю менеджером у невеликій компанії, Марина ще не знайшла постійне місце роботи, але підробляє трохи в інтернеті. Живемо ми не багато, але поки що вистачає. Іноді нам допомагають мої батьки з власного бажання. Кажуть, що молодим зараз тяжко, тому і привозять то продукти, то речі. До моєї дівчини вони завжди ставилися добре, відразу прийняли її в родину. Для мене це було справжнім щастям.
Я вирішив зробити батькам сюрприз і не розповідав про намір зробити пропозицію Маринці. Хоча інколи натякав, що вже скоро все зміниться. Здавалося, вони здогадалися і були раді, тож нічого не сказали, коли ми поїхали відпочивати на море. Я хотів поділитися з ними гарною новиною, тому ми відразу пішли до них після повернення.
Але мене чекали неприємні новини. Батьки чомусь дуже образилися, навіть у квартиру не впустили, сказали, що не хочуть говорити. Я був в шоці, адже сподівався, що вони зрадіють. Наступного дня вони зателефонували, були обурені через те, що я одружуюся так рано, за їх словами. Вони сподівалися, що я почну більше працювати і зможу їм віддати те, що вони витратили на мою освіту і виховання. Тепер настав час, коли я маю піклуватися про них. Вони впевнені, що квартира у них в поганому стані, потрібно терміново ремонтувати її. Хоча я був з цим не згодний, адже це житло нещодавно дісталося батькам від якогось далекого родича. Там були всі необхідні меблі, навіть новий холодильник і пральна машина.
Мама сподівалася, що я допоможу їм фінансово зробити ремонт, може навіть куплю їм якісь путівки на відпочинок. Але я їх розчарував, коли скільки грошей витратив на море і на ту кляту обручку. Я був в шоці, я так багато працював, щоб зробити пропозицію коханій. Тим паче, я був впевнений, що батьки живуть добре, бо постійно допомагали моїй молодшій сестрі, що сиділа у них на шиї і ніде не працювала. А я виявився таким поганцем, що вирішив влаштувати особисте життя.
На той відпочинок я заробив сам, ні копійки ні в кого не просив. А вони майже все віддають доньці і сподіваються, що я буду їх забезпечувати. Маринка так хотіла отримати благословення від них, але вони навідріз відмовилися. Вона впевнена, що без нього у нас не буде щасливого шлюбу. Але що я маю робити? Невже якісь гроші важливіше для моїх рідних, ніж моє щастя?
