Я познайомився з Оксаною ще в студентські роки. При першій же зустрічі знав, що ця дівчина стане колись моєю дружиною. Так і сталося. По закінченню навчання, ми побралися. Наше щасливе подружнє життя проіснувало шість років.
Та якось, в офісі з’явилася новенька співробітниця. Я безмежно закохався у свою нову колегу Юлю.
Просто втратив голову. А от до дружини почуття охолонули. Я вагався, щоб правильно вчинити у такій не простій ситуації, та зрозумів, що пора зробити вибір і для мене він був очевидним.
Того ж вечора відкрив усі карти перед дружиною. Розповів, що покохав іншу і не хочу обманювати ні її, ні себе.
Ми подали на розлучення. Знайомі казали, що я з’їхав з глузду. Дивувалися, як можна було покинути таку прекрасну жінку, як моя дружина. Але якщо не має почуттів, то яка різниця наскільки вона красива і які в неї чесноти. Не хотів зламати їй долю. Вона заслуговує бути щасливою.
Після розлучення, я став добиватися Юліної уваги. Моя симпатія виявилася взаємною. Згодом ми побрались. У шлюбі в нас народилася донечка, яку ми любимо усім серцем.
Та тішилися ми не довго, якось донька занедужала. Ми відвезли її у клініку де, як виявилося, нині працює моя колишня дружина. Я благав її врятувати нашу дівчинку. Вона робила все, що від неї залежало.
У той складний для нашої сім’ї період, Оксана дуже підтримала нашу сім’ю, а з нинішньою дружиною вони навіть потоваришували. Коли Катруся, так звати мою доньку, видужала, то попросила, щоб саме тітка Оксана стала її хресною мамою.
Я дізнався, що за цей час, моя колишня дружина теж знайшла щастя в особистому житті. У них із чоловіком був синочок, приблизно того самого віку що й моя Катруся. Наші діти потоваришували й ми почали дружити сім’ями.
Час пролетів непомітно, наші діти закінчили школу, здобули вищу освіту, але їх шляхи не розійшлись. Вони продовжували спілкуватись. А якось приходять до нас і кажуть, що планують одружитись.
Я зателефонував колишній дружині й повідомив несподівану новину. Ми поїхали до них у гості, де й благословили молодих закоханих.
Я щасливий, що саме так склалося наше життя. Але, якими все-таки чудернацькими шляхами веде нас доля до омріяного щастя!