Одного разу я була змушена залишити дочку сусідці, бо свекруха не захотіла з нею сидіти. Вона спочатку не відмовляла нам, а в останній момент поставила нас перед фактом. Я не розумію, як можна відмовитись сидіти з онучкою?
Ми її попросили посидіти з Наталею з третьої години дня до дванадцятої години ночі, поки будемо на весіллі. Дитині уже чотири роки і вона не завдала їй багато клопотів. Свекруха розуміла, що їй важко не буде і тому нам не відмовляла, хоч і була не задоволена тим, що ми залишаємо їй онучку, але ми на це не звертали увагу.
Чоловік хотів залишити своїм матері дитину, бо йому було страшного залишати її з чужими людьми.
За день до весілля свекруха прийшла до нас в гості. Ми довго з нею розмовляли, аж раптом вона сказала:
– Мене подруга до себе в гості запросила, а живе вона у іншому місті і тому я сьогодні ввечері їду.
– Як так можна! Це ж ваша онучка! Ви, що з нею не можете посидіти?” – сказала я свекрусі.
Я була шокованою, а мій чоловік почав сваритись зі своє матір’ю. Нам завтра на весілля йти, а дитину залишити нема з ким. Я не розумію, як можна за день до святкування відмовити нам.
Ми з нею дуже посварились і вирішили, що Галиною Володимирівною більше спілкуватися не будемо. Моїй дочці не потрібна бабуся, яка не хоче з нею сидіти.
Ми попросили сусідку посидіти з нашою дочкою і вона погодилась. Нам допомогла чужа людина, а матір чоловіка відмовила.
