Як звичайна картина з батьківського дому зіпсувала відносини моєї мами з її рідним братом.

Моя мама розповідала, що посварилася з рідним братом через спадщину. Після цього, вони довго не спілкувалися. Це не було проблемою, бо жили вони за 100 км один від одного, а телефонів та інтернету тоді ще не було.

Я довго не могла зрозуміти, через яку саме спадщину можна було так зіпсувати відносини з ріднею. Адже мамина родина жила у маленькому селі й дуже-дуже скромно. Що ж там у тій старій дерев’яній хатині можна було так нечесно поділити? Мені здається, що там взагалі не було що ділити між п’ятьма дітьми (а їх було п’ятеро!).

Мама спочатку довго не відкривала мені тої таємниці, а тато тільки сміявся, бо вважав, що ця ситуація — непорозуміння, нісенітниця, а мама зробила з мухи слона. Нічогенька така нісенітниця — сестра з братом кілька років не спілкувалися.

Зіпсувалися стосунки й між їхніми дітьми, тобто двоюрідними родичами. Я й досі не спілкуюся зі своїми двоюрідними сестрами, бо вже якось так звикла, ніби їх не існує. Мама, поки жива була, категорично забороняла це робити. Пояснювала це тим, що смертельно ображена і не хоче мати нічого спільного з тими жадними людьми.

Але колись мама, не витримавши глузувань тата, розкрила мені ту страшну таємницю.

Виявляється, коли ділили спадщину, моя мама поклала око на якусь стару картину, що висіла на стіні (не цінну) і захотіла забрати її собі в новий дім. Картина була вишита бабусиними руками та, вочевидь, навіювала мамі якісь дуже особливі емоції, спогади. Але тут втрутився брат і висловив протест, сказав, що теж її хоче. На цьому й посварилися.

Мій батько пропонував мирно розійтися і придумати, як можна поділити ці старі речі. Адже це тільки пам’ять про дитинство, про батьків. Вони не мали ніякої матеріальної цінності. А, як пам’ять, можна будь-яку річ зберігати. Але маму він переконати так і не зміг. Мама хотіла саме ту вишиту картину і крапка. Проте, брат не дозволив її забрати. Картина так і залишилася висіти на тій стіні у батьківській хаті, нікому не діставшись.

Мені важко судити, хто правий, а хто — ні, але зараз ця хата вже завалилася, а під завалами, десь там, лежить та картина, яка стала причиною розбрату між рідними людьми. Бо ніякі речі не варті добрих, вірних відносин між братом та сестрою. Це — аксіома. Це своїм життям доводити не потрібно.

Оцените статью
Як звичайна картина з батьківського дому зіпсувала відносини моєї мами з її рідним братом.