Якось увечері вирішив піти на цвинтар навідати батькову могилу. Там випадково зустрів батька Христини. Він дуже постарів, змарнів і вже не був схожий на того чоловіка, який колись зруйнував його долю. Підійшовши ближче, він раптом розплакався і почав просити пробачення у Тимофія за те, що зруйнував їхнє з донькою кохання.

Тимофій не приїжджав до батьківської хати вже понад дванадцять років. Колись поїхав і присягнув собі, що більше не повернеться туди, де все покрите сумними спогадами і розчарувaннями. Він став дорослим чоловіком, який вже знайшов своє місце в житті. Крім того, тривалий час жив у Європі, куди колись подався шукати кращої долі. Але прийшов час повернутися.

Дорогою згадував минуле. Навіть крізь час ті думки важким тягарем лягали йому на серце і примушували щоразу поринати у спогади, від яких він так намагався втекти.

З тієї миті минуло майже 12 років, а він до найменшої дрібниці пам’ятає день, що мав стати найщасливішим у його житті, а залишився найболючішим спогадом. Тимофій ріс з мамою, батька родина втратила ще коли хлопчик був маленьким — він загинув у ДТП. Мати так і не знайшла жіночого щастя знову, бо дуже кохала батька, а син став для нею найбільшою радістю і гордістю. Єдине, що бентежило материну душу — це невеликий достаток і відсутність можливості дати дитині найкраще. Але ж головне, що ми живемо в мире, злагоді та любові, все інше з часом буде, — міркувала собі жінка.

Тимофій був чудовим сином і в усьому допомагав матері, багато вчився і встигав працювати. Довго не мав дівчини, та одного вечора познайомив маму з Христиною. Їй радіти б, що дитина знайшла щастя, але чомусь серце було на місці. Вона знала, що Христинка, хоч і гарна дитина, але з дуже заможної родини, найбагатшої в їхньому районі. А, як доводить життя, бідний багатому ніколи не стане рівнею.

Тимофій заспокоював матір, казав, що Христина не дивиться на його поки що тимчасовий статус, щиро кохає його, а згодом вони все матимуть, головне — бути разом. Та коли вони з мамою прийшли до батьків Христини на сватання, стало зрозуміло: за одним столом зібралися абсолютно різні люди, які навряд зможуть колись порозумітися.

Та все ж весілля було призначено на кінець серпня. Зранку мати прокинулася з дивним відчуттям тривоги, але синові нічого казати не стала, подумавши, що це просто переживання перед такою визначною подією. Прийшли друзі Тимофія, підтримували, жартували, допомагали з підготовкою. Та, здається, кожен із них розумів, що сьогодні станеться щось недобре. Про це думав і сам наречений.

У призначений час вони прийшли до будинку Христини. Там їх зустріла якась моторошна тиша. А потім вийшов батько нареченою і, не пустивши їх на поріг, суворо сказав: «Моя донька варта кращого

Тимофій попрохав хлопців залишити його наодинці з думками і пригледіти за матір’ю, а сам пішов на могилу батька, щоб вилити рідній людині свою тугу.

Щоб податися якнайдалі від сорому, він вирішив їхати на заробітки за кордон. Там отримав престижну освіту, багато працював, завжди допомагав мамі. Але раптом ненька дуже захворіла, і він мав повертатися.

Тепер у статному і впевненому в собі чоловікові вже ніхто не впізнав би того жартівника Тимофія, що завжди був «душею компанії». Чужина зробила його більш стійким до життєвих негараздів.

Так і сталося. Майже ніхто в селі не впізнав Тимофія, лише зауважили, що приїхав до когось багач на дорогому авто. І лише мама та найближчі друзі знали, що для них Тимофій залишився тим же простим хлопцем із сумними очима.

Матері щодня ставало краще, і Тимофій неабияк радів цьому. Якось увечері вирішив піти на цвинтар навідати батькову могилу. Там випадково зустрів батька Христини. Він дуже постарів, змарнів і вже не був схожий на того чоловіка, що колись зруйнував його долю. Підійшовши ближче, він раптом розплакався і почав просити пробачення у Тимофія. Розказав, що нещодавно втратив дружину і тепер усі дні проводить тут, біля її могили. А донька невдало вийшла заміж, розлучилася і, тримаючи образу на батька, поїхала в інше місто. Все, заради чого він жив, втратило сенс.

Тимофій вислухав батька Христини і зрозумів, що зможе пробачити цю людину і зняти з душі той тягар, з яким жив стільки часу. Він відчув, що його життя зовсім скоро зміниться, і він, нарешті, стане по-справжньому щасливим.

Оцените статью
Якось увечері вирішив піти на цвинтар навідати батькову могилу. Там випадково зустрів батька Христини. Він дуже постарів, змарнів і вже не був схожий на того чоловіка, який колись зруйнував його долю. Підійшовши ближче, він раптом розплакався і почав просити пробачення у Тимофія за те, що зруйнував їхнє з донькою кохання.