Якщо Вас щось не влаштовує – то збира_йте речі і їдьте додому, схоже, Ви загостювались

Тут Вас ніхто не тримає. Схоже, що ви загостювались. Збирайте свої речі і ге_ть з мого дому. Якщо Вашому сину з вами буде краще – ти ми його відпускаємо, хай йде.

— … І ось всім незадоволена, без вийнятку! Не так сидимо, не так їмо, не так дихаємо! — зі злістю розповідає семидесятирічий Віктор Михайлович. — Донька взагалі перестала що-небудь робити по дому, бо постійно вислуховує критику свекрухи, свариться з нею. Я, тесть – теж не такий, що і не дивно! І це все в моєму домі, як же так? Чим люди думають? ..

— Це хто так скандалить?

— Та сваха моя, мама зятя! — з гіркотою у голосі говорить Віктор Михайлович. — Зять — нормальний, роботящий, дуже він мені подобається. Мама його приїхала з дитиною допомагати зі свого забитого села, уже місяць живе і виносить мозок. Донька з дитиною на вулиці якнайдовше гуляють, питаю — чому так довго? А вона каже, що не хоче спілкуватися зі свекрухою …

Донька Віктора Михайловича, Оксана народила нещодавно дитину. Молода сім’я живе окремо у квартирі Віктора Михайловича, яка дісталася йому у спадок. І до останнього часу стосунки в сім’ї були чудові.
Тесть до молодих не ліз – у нього своє життя: дача, риболовля, друзі, шашки грає у дворі. Проте час від часу вони збиралися разом і чудово проводили час.

Зять Віктора Михайловича цілком влаштовує: позитивний, скромний, спокійний, видно по ньому, що дружину дуже любить. На народження внука дідусь подарував конверт з солідною сумою.

І все було добре, поки через декілька днів відразу після виписки з роддому допомагати з дитиною приїхала мама Василя.

Марія Миколаївна — зовсім інша людина, ніж я. Постійно напоготові, чекає від усіх якоїсь підстави, в людях в першу чергу бачить погане, весь час готова дати бій ворогу. Навіть якщо ворога немає, вона його знайде чи придумає.

Заміжньою Марія Миколаївна ніколи не була, з чоловіками не жила, тому у неї до них специфічне відношення. Сина вона народила достатньо пізно, “для себе”, і вже дістала його своєю гіперопікою. Недаремно він настільки далеко від неї переїхав.

Як виявилось, кілометри не рятують — Марія Миколаївна постійно телефонувала сину по телефону, а потім ось несподівано вирішила приїхати допомагати, купила квиток в один кінець. Не дивлячись на те, що в місті її все нервувало, додому їхати свекруха не збиралася. Чи була від неї користь в господарському плані, Віктор Михайлович не знає, але розлад в сім’ю вона вносила легко.

— Її послухати, то так все погано! — згадує з усмішкою Віктор Михайлович. — Дружина його сина вертихвістка. Свекруху не любить, за дитиною не дивиться, вдома безлад, їжу не готує! Навіть посуд за собою не миє! Донька каже, що свекруха критикує її за все, що б вона не робила. Робиш щось – погано, не робиш – теж погано…

Доброго в тому, що відбувається вона не бачить. Все тільки в чорних тонах. І це все з дня в день дуже виснажувало мою доньку. Вже і зять заговорив словами своєї мами…

— А те, що моя донька — спокійна, домашня, все робить для її синочка, чоловіка свого любить, істерик не влаштовує — це все так, неважливі дрібниці! — Сердиться Віктор Михайлович. — Та і той факт, що квартира, взагалі, наша, теж всі забули! Приїхала допомагати, а зробила тільки гірше. Боюся, що молоде подружжя взагалі через неї розсвариться. Я просто в шоці від тієї дами!

Апогей настав, коли Віктор Михайлович одного разу приїхав провідати онука і теж потрапив під роздачу.

— Тут я терпіти не став! — усміхається Віктор Михайлович. — сказав їй, що вона знаходиться в моїй квартирі та, схоже, загостювалась. Тому хай зараз же збирає речі і їде додому. Тим більше, що тут її все не влаштовує, ні місто, ні ми з Оксаною. В її віці жити в гостях важко, можливо, тому її все нервує і вона скаржиться. Вона намагалася протестувати, прикривалася сином і внучкою … Я сказав їй, що за її сина вирішувати не можу, і якщо йому з мамою краще, ніж з дружиною і сином — він доросла людина і ніхто не може йому заборонити поїхати з мамою…

В результаті сваха зібрала сумку, сказала, що буде жити на вокзалі, що “вона нікому не потрібна”, і поїхала в невідомому напрямку, відключивши телефон.

— Вже третій день слухавку не бере! — каже Віктор Михайлович. — На зв’язок не виходить принципово. Її син їздив на вокзал, там її, звичайно, немає. Гроші на квиток у неї були, скоріше всього їде зараз в поїзді.

Як вважаєте, чи правильно вчинив Віктор Михайлович, вигнавши старшу жінку із квартири?

Оцените статью
Якщо Вас щось не влаштовує – то збира_йте речі і їдьте додому, схоже, Ви загостювались