Інколи велике нeщаcтя допомагає отримати жадане щастя

Іра та Вадим закохалися ще у школі. Відтоді вони не розставалися. Шкільна любов переросла у шлюб. Одружилася закохана пара рано, тоді їм виповнилося лише 19 років. Батьки перечити не стали, бо хлопець з дівчиною зустрічалися вже досить довго і батьки знали одне одного особисто, можна сказати, що навіть приятелювали. Причин відкладати весілля не було.

Побралися молодята ще коли обоє були не досвідченими. Ірині батьки переїхали у квартиру, як оформили під іпотеку, а молоде подружжя поселилося в батьківській невеличкій двокімнатній квартирі.

Так і почали жити разом. Та побут бере своє: почалися якісь недомовки, образи, а інколи й відверті скандали, до яких юна пара виявилася не готовою. Після кількох випадків биття посуду, та літаючих стільців, Іра не захотіла більше терпіти таку обстановку, тому подала на розлучення. А згодом вона дізналася, що чекає дитину від Вадима. Чоловік сподівався, що вагітність їх зблизить дозволить зберегти сім’ю. Та Іра вже все вирішила за двох.

Вже на четвертому місяці вагітності, жінка повідомила, що знайшла іншого, який готовий бути з нею не зважаючи на те, що вона чекає дитину не від нього. Вона була впевнена у взаємності почуттів і вони навіть почали жити разом у неї на квартирі.

Хоча Іра не жила із першим чоловіком, та бачитись батькові з дитиною не забороняла. Коли в них народився синочок, Вадим часто приходив до колишньої дружини з гостинцями, іграшками для малюка, а також приносив аліменти. Та Ірин співмешканець не радів таким візитам, інколи навіть доходило до словесних перепалок. Коли була змога, Вадим забирав сина до себе, зазвичай у вихідні. Іру такий розпорядок цілком влаштовував.

Коли через три роки в Ірини закінчилась декретна відпустка, вона віддала хлопчика в садочок, а сама повернулася на роботу. Інколи сина із садочка забирав Вадим. Та якось підвечір до Ірини зателефонувала вихователька з дитячого садочка, щоб поцікавитись, коли хтось прийде за малим. Ірина розгубилася, адже цього разу дитину мав забрати Вадим. Де ж він є? Що таке невідкладне могло трапитись?

Вона помчала в садочок забирати сина. Опісля почала дзвонити Вадиму, та абонент не відповідав. Через деякий час Вадим все ж передзвонив. Іра хотіла виказати йому увесь негатив, який накопичився за ці декілька годин, вже почала підвищувати тон, але виявилося, що з Вадимового мобільного телефонував інший чоловік: це був лікар. Він повідомив, що Вадим потрапив у автомобільну аварію і зараз знаходиться у лікарні без свідомості. Для Іри у цей момент світ перевернувся догори дриґом. Серце здавалося вирветься з грудей. Хоча вони вже стільки часу не разом, та справжні почуття назавжди залишаться у душі.

Іра дочекалась, коли з роботи повернеться її співмешканець та мерщій поїхала до лікарні де лежав її колишній чоловік. Не відходила від нього майже цілий тиждень, сиділа біля його ліжка, розмовляла, наглядала, аж поки він не прийшов до тями. Прокинувшись Вадим з трепетом у голосі звернувся до Ірини:

– Цей погляд.. Він мені знайомий.. З такою ніжністю ти дивилася на мене у день нашого весілля.

Ірина нахилилася до чоловіка і вони пристрасно поцілувалися, як колись у дев’ятнадцять. В цей момент, колишнє подружжя зрозуміло що любов їхня не згасла і вони хочуть прожити разом усе життя.

Іра і Вадим знову разом. Зі своїм співмешканцем вона розійшлася. Його це дуже засмутило, але не через те, що він палко кохав Ірину, а через те, що згасла надія отримати квартиру, яку жінці подарували батьки. Та про це вона дізналася лише коли повідомила йому про їх розрив.

Тепер Іра з Вадимом живуть щасливим подружнім життям, виховують синочка. Віднині скандалів у їхньому домі немає. Ось так буває, інколи велике нещастя допомагає отримати жадане щастя.

Оцените статью
Інколи велике нeщаcтя допомагає отримати жадане щастя