Останнім часом в Інни не ладналося з особистим життям. Послухавши пораду подруги, вона зареєструвала анкету на сайті знайомств. Одразу у дівчини з’явилося багато потенційних кавалерів. Інна від природи була красунею, й інтелектом не обділена, любила читати, ще й до того була вихованою і скромною.
Та чергове побачення не увінчалося успіхом. Чоловіки, які реєструвалися на тому сайті, в основному, розраховували лише на одне, а Інна шукала серйозних стосунків, а не пригод на одну ніч.
І коли вона вже втратила надію знайти тут когось достойного – написав він. Симпатичний і розумний. В першу чергу поцікавився її уподобаннями, хобі й тим, як вона любить проводити дозвілля. Це його дуже вигідно вирізняло на фоні інших. Вони вже листувалися близько двох тижнів, коли Михайло запросив її на побачення у дорогий ресторан.
– Сходимо, поп’ємо чаю і зможемо поговорити про що завгодно віч-на-віч,- написав він.
Інна не стала відмовлятися він нагоди познайомитися ближче. Повернувшись роботи, одягла вечірню сукню і навмисне не вечеряла, щоб повечеряти вже разом з кавалером.
При зустрічі, Михайло здався ще галантнішим, ніж при листуванні. Він подарував чарівний букет квітів. В Інни аж рум’янець на щоках з’явився. Вони сіли за столик, і Михайло замовив обліпиховий чай. Інна чекала, коли він замовить, щось до чаю, але виявилося, що це все замовлення.
Апетит у дівчини розігрався не на жарт. І чай, це останнє, що їй в той момент хотілось. Михайло багато жартував, щось розповідав, а Інні було не до сміху. Вона хотіла, щоб він нарешті зрозумів, що вона хоче щось крім чаю, та безрезультатно.
Їй нічого не залишалося, як самій зробити замовлення. Інна з апетитом доїдала чергову страву, а у її супутника зникла посмішка з обличчя. Він лише дивився. Можливо, йому навіть було ніяково. Коли він побачив рахунок, сказав:
– Мені за це все розплачуватись?
– Що?,- дівчина застигла від здивування. Тут вона зрозуміла, що платити доведеться їй.
– А ти поглянь, який тут перелік страв. Не менш як на дві тисячі. Я дав тобі зрозуміти, що чекаю на зарплату і зараз не маю такої суми. Ще й букет дорогущий придбав.
Інна оплатила рахунок і мовчки вийшла з ресторану. Михайло пішов за нею:
– Та хіба то моя провина, що зарплату вчасно не дали? Я тобі поверну все через тиждень. Стій, поговорімо.
Інна зупинилася:
– Якщо ти знав, що зараз скрута з грошима, навіщо було кликати мене в ресторан? Я хотіла нормально повечеряти. Дякую за побачення, воно було першим і останнім.
Вже біля дому Інна задумалася, що можливо занадто грубо відповіла… але, зрештою, він не останній чоловік на планеті. Зустріне ще достойного і не такого скупердяя. Михайло ж не хотів так просто відступатись. Він продовжував їй писати та просив про другий шанс. Зрештою, він зустрів її біля дому і навіть став на коліно, щоб перепросити у дівчини. Інна розчулилася і вирішила спробувати ще раз.
Він ще раз запросив її до ресторану, де сам повністю оплатив замовлення. Тепер вже Інна почувала себе ніяково. Вона перепросила його за те побачення.
Михайло посміхнувся:
Ти все правильно зробила. Що це за чоловік, який не може забезпечити свою другу половинку. Ти станеш моєю дівчиною?
Інна погодилася, довго вони не зустрічалися. Михайло аж занадто старався показати себе крутим, сильним чоловіком, що зрештою дівчина втомилася від того напору і вони розійшлися.
Зазвичай перше враження – саме вірне.
