Іванка лежала в індивідуальній палаті й не могла відійти від свого горя. Її малюк, на якого вона так чекала, помер в утробі, не встигнувши народитися на цей світ. Не вистачило якихось кілька тижнів.
Це вже була 3 спроба дівчини народити, з яких дві перші закінчилися викиднями. Іванка та Юра так хотіли цю дитину, це мав народитися їхній довгоочікуваний син! Лікарі не віщували нічого поганого, ніяких ускладнень, як раптом, малюк перестав рухатися й зникло серцебиття.
Іванка не знала, як поглянути в очі своєму чоловікові, не знала, що йому сказати. Та і Юра не знав, які слова підібрати, щоб заспокоїти свою кохану.
Жінка лежала і чула кожен крок медсестер, акушерів. Чула сміх і розмови майбутніх щасливих матерів, чула плач новонароджених. Вона до останнього сподівалася, що це все помилка, страшний сон і їй зараз принесуть її сина. А ще Юра десь затримувався. Сказав, що відійде на кілька хвилин до лікаря і досі не повернувся.
Раптом Іванка почула, що на поверсі щось відбувається, всі ще більше заметушилися, були чутні чиїсь крики. Коли до неї зайшла медсестра перевірити, чи все гаразд, Іванка запитала, в чому річ. На що медсестра стурбовано відповіла:
— Привезли жінку, яка ось-ось має народити. Вона пручається і кричить, що ці діти їй не потрібні, вона їх не хоче. Ніби марить, бідненька.
Іванці від цього ще гірше стало. Їй не вкладалося в голові, як мама може не хотіти свою дитину, покинути її? Чому їй не вдається народити, хоча вона так хоче цього? Від цієї несправедливості біль здавлював груди й вона ще більше почала плакати.
Наступного дня знову прийшла медсестра. Іванка з Юрою тоді були у палаті. Іванка поцікавилася, що там з тією горе-матір’ю, що відмовлялася від своєї дитини. Медсестра з сумом у голосі промовила:
— Написала відмову. Вчора народила двійню, такі славні, здоровенькі діточки. Але не хоче вона їх.
— Що з ними тепер буде? — запитала Іванка.
— Незабаром в будинок дитини поїдуть.
Іванка задумалася. Як медсестра пішла, вона поглянула на свого чоловіка й побачила, що він думає про те ж саме, що й вона. Трішки порадившись, молода пара вирішила оформити батьківство над дітьми, не розлучати їх, а виховати, дати любов і турботу обом.
