Віктор і Людмила одружилися, коли їм виповнилося по двадцять два роки. Батьки нічого не говорили. Одружуються і добре. Адже зустрічаються іще зі школи. Майже відразу у них народилася донечка Настя. А вже через півтора року син Артемчик. Людмилі важко з двома маленькими дітьми. Тому бабуся по татовій лінії запропонувала взяти Настю до себе, поки підросте Артемчик. Так молодій мамі буде трохи легше справлятися.
Взяли дівчинку на трошки, а зростала в них постійно. В школу пішла від бабусі з дідусем. Бабуся сміється, приходиться вчити домашні завдання, що задають в школі. А сама вже не пам’ятає нічого. Людмила зовсім не опікувалася донькою. Для неї Артем один, кого вона любить. А від Насті відвикла. Навіть одяг купують бабуся з дідусем за свої кошти. Поки до школи ще нічого. А коли дівчинка пішла в школу, потрібно багато чого купувати.
Бабуся говорила сину, щоб допомагали. Але в них завжди немає грошей. Минуло десять років. В сім’ї Віктора і Людмили наступили тяжкі часи. Постійні сварки привели до розлучення. Людмила залишилася жити у квартирі, а Віктор перебрався до мами з татом. Одного разу його мама випадково дізналася, що син виплачує аліменти на двох дітей. А Людмила як і раніше ні разу не купила доньці нічого. Бабуся обурювалася. Як так?
Наступного дня вона разом із Настею поїхала до Людмили. А там новини. Людмила живе з іншим чоловіком. Надія Яківна помітила округлий живіт в колишньої невістки. Вона сказала, що більше не буде виховувати Настю замість мами. Аліменти за двох одержує, а для дитини нічого ніколи не купує. Тому від сьогоднішнього дня обоє дітей житимуть із нею. Людмила намагалася повернути Настю до колишньої свекрухи, але та швидко пішла геть.
А в Людмили нова сім’я. Олексій прийшов до неї, знаючи, що з нею живе один син. А коли ще й дочка добавилася, обурювався, годувати стільки ротів він не готовий. Але що поробиш, якось треба жити. Наразі Настя в них за робітницю. На ній прибирання у квартирі, готувати їсти на сім’ю і все інше. Вона не звикла до такого, тому довго ображалася на бабусю, що кинула її в мами. Але час все згладжує. Звикла.
Коли закінчила школу, пішла вчитися, перейшла жити в гуртожиток. Там зустріла свого майбутнього чоловіка. Разом вчилися, разом поїхали працювати за кордон, щоб заробити гроші на купівлю квартири. Все в них вийшло. І через декілька років повернулися додому. Купили квартиру, машину. На маму і на бабусю не сердиться, а навпаки. Вона вдячна, що так вийшло. Адже зустріла найкращого чоловіка у своєму житті.
Людмила знову одна. Другий чоловік також кинув її. Залишилася з меншою донькою Юлею. Артем живе окремо. До мами заходить не часто. На Юлю другий чоловік аліменти не платить, втік, приходиться тяжко працювати, щоб вижити.
