Йому було все одно на мій стан, його справи важливіші

Не дивлячись на те, що ми з Юрою у відносинах були вже третій рік, я прийняла рішення розірвати наші стосунки. Краще це зробити зараз, ніж після весілля.
Коли ми зустрілися у спільних друзів то одразу сподобалися один одному, він був веселим, душа компанії, я також не остання красуня серед подруг. Він запропонував зустрічатися я погодилася. Два роки ми зустрічалися, він дуже галантний, завжди знав, що сказати, що подарувати, як справити враження.
А пів року тому він зробив мені пропозицію і я погодилася. Та коли обговорювали весілля вирішили, що недостатньо маємо заощаджень, та й осінь, а хотілося тепла. Тож вирішили перенести весілля, а поки що просто зійшлися жити разом.
Та один випадок перекреслив всі наші відносини. В той день я повернулася з роботи трохи раніше, відчула себе зле, у мене піднялася температура, тому відпросилася. Юри в дома довго не було, коли я зателефонувала, він сказав, що з друзями вирішив випити пива, розслабитися. Я ж сказала, що мені дуже погано, тому попросила привезти ліків, адже в дома вони закінчилися.
Відповідь коханого шокувала: “Що ти драматизуєш, випий чаю з лимоном, з’їж малинового варення і лягай лежи собі, я що маю все покинути через якісь пігулки.” Від такого в мене мову відняло.
На допомогу прийшла моя сестра, після дзвінка вона одразу приїхала, привезла ліки, зробила чаю. А ще допомогла зібрати Юркові речі. Тепер ми з ним не спілкуємося. Якщо він зараз так зневажливо до мене поставився, то що було б після весілля.