З Катериною я дружу давно. Ми познайомилися в одному престижному б’юті-центрі у столиці. Сьогодні вона прийшла на манікюр засмученою.
Дівчина розповідала мені, що зареєстрована на сайті знайомств, де давно намагається завести стосунки із забезпеченим іноземцем. Вона навіть назвалася не Катериною, а Кетрін. Дівчина часто ходить на побачення з такими чоловіками та перевіряє їх на скупість і дріб’язковість.
– Як вони мені набридли! Нащо мені ті іноземці та сайти знайомств? – не вгавала Катерина.
– Що сталося? – запитала я.
– Як завжди! Все так само! – кокетливо вона закинула ніжку на ніжку.
Перевіряє їх Кетрін одним нехитрим способом. Спочатку вечеряє з черговим залицяльником. Як тільки він заводить мову про те, що рахунок вони оплачувати будуть разом – дівчина більше з ним не бачиться.
Але ж так робить більшість іноземців. Просто у цих чоловіків уклад такий. В європейських країнах це нормальний устрій – ділити кошти навпіл. Там гендерна рівність, а отже, і чоловік, і жінка можуть оплатити рахунок. У більшості родин навіть сімейний бюджет теж ділять на двох.
– Вчорашній чоловік здався мені таким чемним, порядним, заможним. Повечеряли ми удвох у ресторані. Я сказала, що випадково забула гаманець, коли принесли рахунок. І уявляєш! Він просто сказав, що розплатиться сам, але я маю скинути половину рахунку на його картку потім.
Кетрін не могла вгамуватися: “Це ж треба, який жалюгідний та скупий трапився!”
У нас жінки звикли до стереотипу, що рахунок має оплачувати лише чоловік. А як ви вважаєте?
