Я з чоловіком та донькою встигли тільки-но повечеряти, як раптом — стук у двері. Причому, стукали так, ніби збиралися двері нам винести. З’ясувалося, прийшов сусід зверху, Коля. І прийшов не просто так, а з претензіями, що наша донька розбила якусь його дорогоцінну вазу, мовляв, так сказала йому донька. А він у нас любить мотлох всякий на блошиному ринку скупляти.
Мене вразило, з якою агресією він прийшов, ще б трохи й кулаками став махати перед дитиною. Добре, що я вдома була не сама, що чоловік не став терпіти тих дурниць, які Коля кричав і швидко його за двері виставив.
Але я цю справу так легко забути не могла. Як тільки всі трошки заспокоїлися, я сіла поговорити з донькою. Вона призналася, що сьогодні, коли вона після школи пішла до Катрі, своєї подруги й доньки Колі, вони гралися вдома. З дорослих нікого не було, тому вони бешкетували на повну. І серед цього всього Катя, не розрахувавши сили, жбурнула своїм плюшевим ведмедем на поличку, де й стояла та ваза. Вона похитнулася і впала, розлетівшись на бруски.
Дівчата зібрали те, що залишилися від тієї вази й розійшлися по домах. На цьому все. Отже, Катя трохи прикрасила свою версію, переклавши провину на Вероніку.
Я послухала все, що розповіла мені донька і пішла до сусіда. Коли я розповіла йому версію своєї доньки й сказала, що відшкодую половину суми за цю вазу, адже моя донька теж певною мірою до цього причетна, Коля дозволив собі наговорити трохи лишнього. Мовляв, чому це тільки половину, адже якби Вероніка до них не прийшла, нічого б цього не сталося. Це вона його доньку намовила, щоб в домі безлад натворити й розбити його вазу, так ще й брехати його доньку навчила і взагалі, він не вірить, що його донька на таке здатна, це моя Вероніка її намовила на обман, і насправді це вона розбила ту бісову вазу.
Я слухала, як сусід з піною в роті розпинається й доводить мені, яка моя донька погана й невихована, а його Катря дуже спокійна і перелякана, тому у всьому мою Вероніку слухається. Його послухати, то моя донька якийсь диктатор, їй-богу. Але в цій ситуації кожен вірить своїй дитині. Я вірю, що моя донька сказала мені правду і не розбивала вазу, а Коля вірить своїй.
Я на це все відповіла сусідові, що його донька вже не в тому віці, що нею можна так легко командувати й налякати. Вона вже має голову на плечах і може сама думати те, що робить і робити те, що хоче. Чи може моя Вероніка, яка до слова, на два роки молодша від Каті, за язик її тягнула і змусила брехати? Катя сама придумала таку брехню і вини моєї доньки в цьому немає.
Сусід грюкнув мені дверима перед носом. З того часу ми більше не спілкуємося і діти наші теж більше не товаришують. Він навіть грошей моїх не взяв. Ось скажіть, хіба вартує через якусь вазу, куплену на ринку за копійки, такий скандал вчиняти, дитину обмовляти, сусідські стосунки псувати?
