Коли батьки побачили свою дочку через довгих п’ять років, то навіть впізнати її не змогли. Такої знедоленої людини годі й шукати

Валентина та Михайло жили у селі, багато трудились та старались забезпечити своїх діток-двійняток всім необхідним. Маленька Оксана була настільки вродливою, що всі надивитись на неї не могли. Та й у школі постійно мала успіхи, тому згодом успішно втупила до найкращого університету Києва. На відміну від свого брата, який тільки те й робив, що бігав до сусіда автомобілі та трактори ремонтувати.

От провчившись декілька років, дівчина вже приїхала у рідне село із парубком на дорогому автомобілі. Здавалось, що він був старшим на років 5. Але відразу було помітно, що кавалер досить заможний. Оскільки було Роману 25, то вже й про сім’ю прийшов час задуматися. Тому й приїхали на знайомство із рідними Ксенії.

Юрій, звичайно, був радим за сестричку, та все ж сильно переживав за долю сестри та не дуже хотів, аби вона так рано виходила заміж. Та і важко було повірити, що такий молодик уже має такі статки.

Та вже через три роки пара одружилась. Весілля відгуляли на території величезного маєтку, де і планувала жити молода сім’я. Звісно, батьки щиро раділи за дочку, але в таких розкошах відчували себе аж надто некомфортно.

Минуло ще декілька місяців і Оксана зовсім забула про рідних, перестала приїжджати і навіть телефонувати. І тільки на День народження вона могла слухавку взяти. І то декілька слів скаже і «до побачення». В той час справи її брата йшли тільки вгору, він готувався до відкриття власного СТО.

І от минуло цілих 5 років, приїхала у рідне село Оксана. Ніхто і ніколи в житті не впізнав би її, якби вона не почала говорити. Змучена, затуркана, з розпатланим волоссям та величезними мішками під очима вона стояла перед входом у батьківський дім.

Як виявилось, життя її нещодавно зовсім пішло на спад. Спочатку вона дізналась, що чоловік давно вляпався у величезні борги. Він думав, що все віддасть і нічого Оксані не розповідав. Та в якийсь день сім’я залишилась без нічого, забрали дім, автомобіль, бізнес. Загалом, опинились вони біля розбитого корита. Тому чоловік почав випивати, а жінка страждати. Аж тепер не витримала такого життя і повернулась до батьків.

В той час у домі дитинства вже жила дружина брата. Вона мала неабиякий хист до приготування їжі. Тому так нагодувала смачно Оксану, що вона ледве із-за стола встала. Чомусь всі ці роки вона боялась сюди повертатися, бо думала, що рідні її не сприймуть. Але хто ж зможе тебе полюбити, якщо не батьки та брат?

Напевно, ця історія зачепить кожного та змусить задуматися над тим, що ніхто не знає, в який момент втратить все, а от рідні люди будуть поруч у найскрутніші часи.

Оцените статью
Коли батьки побачили свою дочку через довгих п’ять років, то навіть впізнати її не змогли. Такої знедоленої людини годі й шукати