Коли Даша мені про все розповіла, то я відразу зателефонувала до матері Юлі та подякувала їй. Якби не вона, то я просто боюсь уявити, що було б далі і які наслідки ми би пожинали.

Я завжди знала, що мати справжніх друзів – мати неоціненне щастя. Але, як то кажуть, друг пізнається у біді.

Річ у тім, що моя дочка вчиться у столичному університеті. На третьому курсі вона попередила мене, що хоче піти на вечірку в клуб із одногрупницями. Пообіцяла, що довго не будуть і вже опівночі вийдуть із закладу.

Мою доньку звуть Дарина, а її подруг Іра та Юля. Вони гарно повеселились, потанцювали, а коли вийшли із клубу, то до них підійшли хлопці трішки старшого віку у дещо нетверезому стані. Один із них чомусь відразу кинув погляд на Дашу і почав тягнути її до свого автомобіля. Іра відразу злякалась, побоялась за своє життя та побігла геть, поки не причепились і до неї. А от Юлія не розгубилася. Вона вийняла із сумочки спеціальний балончик для самооборони та розпилила його у очі незнайомцям. Поки вони корчились від болю, то дівчата мали час втекти звідти геть.

Коли Даша мені про все розповіла, то я відразу зателефонувала до матері Юлі та подякувала їй за гарне виховання дочки. Якби не вона, то я просто боюсь уявити, що було б далі і які наслідки ми би пожинали.

Сьогодні я розповідаю все це людям лише для того, щоб розповісти, які героїчні є у нашому суспільстві люди. Таких сміливих дівчат дійсно рідко можна зустріти. Не часто побачиш, що хтось готовий ризикувати своїм життям заради життя подруги.

А от Юлечці я бажаю Божої опіки та особистого щастя на все життя. Нехай її сміливий вчинок повертається добром та ласкою.

Оцените статью
Коли Даша мені про все розповіла, то я відразу зателефонувала до матері Юлі та подякувала їй. Якби не вона, то я просто боюсь уявити, що було б далі і які наслідки ми би пожинали.