Довгий час після весілля ми з чоловіком страждали через те, що я не могла завагітніти. Ми відразу як з’їхались захотіли малюка, але проблема в тому, що нічого не виходило. Через три роки самостійних спроб ми таки вирішили піти до лікарів. Але і там нічим допомогти нам не могли, бо результати показували, що ми обоє повністю в цьому плані здорові. Обіцяли, що просто треба вірити, пробувати і все вийде. Але час спливав, а ми так і не могли здійснити спільну мрію.
Якось ми настільки зневірились, що поговорили і вирішили взяти дитинку із дитячого будинку. Але обоє зійшлись на тому, що хочемо зовсім маленьке дитя, аби таки відчути батьківство повною мірою.
Ось ми і почали потихеньку збирати документи та всиновлення. Залишалось лише чекати, коли нам зателефонують. Я настільки переживала через все це, що аж тиск підіймався. І одного разу стало настільки погано, що чоловік повіз мене на обстеження.
І ви не повірите, але лікар сказав, що я вагітна. Сказати, що ми тоді були щасливі – не сказати нічого. Це дитя було найочікуванішим дивом. Ми забули про все на світі, як і про те, що подавали документи на всиновлення. Та звідти нам так ніхто й не подзвонив. І ось через вісім місяців народилась у нас донечка. Ми назвали її Богданою. Думаю, навіть говорити не треба, скільки часу та уваги ми віддавали новонародженій. Чоловік максимально мені в усьому допомагав.
Богданка підростала, міцнішала, ми раділи. А у три роки вона пішла у садочок, а я вийшла на роботу з декрету. У вихідні дні ми мали чудову традицію разом гуляти по парку. І от в черговий такий раз донечка у мене запитала:
– Матусю, а ви довго на мене чекали?
Ми обоє так переглянулись, дивне питання. Я відповіла:
– Так, дуже довго.
– А ви знаєте чому довго?
– І чому ж?
– Тому що мене довго для вас Боженька творив.
– Ну, напевне, що так. І за це ми йому дуже вдячні.
Ми з чоловіком дивились один на одного широчезними очима. Це ж треба дитині у три з половиною рочки ось таке придумати. Не знаємо, звідки це у нього в голові, але ж правду каже.
З цього я зробила тільки один висновок – ніколи не можна зневірюватись. Навіть, якщо все вказує на поразку, то все одно перемога може бути дуже близько, якщо докласти сил та віри.
