Я завжди відчував себе самотнім і непотрібним у цьому світі. Коли мені було два роки, то моя матір відмовилась від мене та віддала мене в дитячий будинок. Дітей, які були зі мною всиновлювати нові батьки, а мене ніхто не хотів забирати. Мої однолітки завжди сміялись та знущались з мене, я відчував себе білою вороною.
А згодом я працював вантажником. Робота була дуже важкою, але платили справно і я міг орендувати однокімнатну квартиру. Я був щасливим, бо тепер не потрібно було жити в гуртожитку і тіснитись з сусідами на одній кухні.
Одного дня начальник підійшов до мене і покликав до себе до кабінету на розмову. Він мені сказав, що фірма збанкрутувала і він мене змушений звільнити з роботи. Я був у розпочаті, бо через три дні я мав платити за оренду квартири, а зарплату за останній місяць начальник сказав, що затримає і згодом поверне.
Я розумів, що у мене немає жодних заощаджень і я через декілька днів опинюсь на вулиці, бо не буду мати де жити. Друзів, які б змогли допомогти мені у мене не було.
Я не знав, що робити, тому пішов у парк, щоб сісти на лавку та подумати. Я опустив голову вниз та дивився на асфальт. Люди проходили повз мене, а я їх не помічав. Не знаю скільки часу я так просидів, але почув біля себе чоловічий голос і тому поглянув вбік.
Біля мене стояв дідусь і пильно на мене дивився.
– У тебе щось сталося? – запитав він.
Я не знав, що йому відповісти, багато думок крутились у мене в голові. Чоловік до мене усміхався, а очі у нього випромінювали спокій та доброту. Не знаю чому, але я розповів йому про свої проблеми. Між нами зав’язалась розмова і літній чоловік також мені розповів про своє життя.
Він жив недалеко від парку в будинку. Все своє життя чоловік працював, а сім’ю так і не встиг створити, тому на старість він залишився один. У нього немає рідних братів та сестер, а батьки давно померли.
Дідусь запросив мене до себе додому на чай і я погодився. У нього були зламані дверцята шафи і я пообіцяв йому їх полагодити. На наступний день я прийшов до мого нового знайомого у гості та полагодив дверцята. Він сказав, що у нього також зламаний диван і я погодився відремонтувати його.
Я почав часто приходити до літнього чоловіка і одного разу він запропонував мені жити в нього. Мені було дуже незручно користуватись його добротою, але іншого виходу у мене не було, бо я мав виселитися з орендованої квартири.
Коли я переїхав до дідуся, то старався допомагати йому вдома. Одного разу він мені сказав, що запише на мене свій будинок. Я був шокований і не знав, що йому відповісти.
Літній чоловік дуже добре до мене ставився і замінив мені батька. Я дуже вдячний долі, що зустрів його.
