Коли я побачила, що синові зле, я почала дзвонити чоловікові, але він не брав слухавку. Поки я місця собі не знаходила біля хворої дитини, він розважався з іншою жінкою.

Я довго не наважувалася порвати зі своїм чоловіком, хоча знала, що в нього є інша жінка. Але я сиділа в декреті з близнюками, мені не було на кого покластися, не було до кого піти в разі розлучення. Була лише мама, яка ніколи надто не цікавилася моїм життям, бо влаштовувала своє.

Я все робила сама. В пологовому зі мною не було нікого, своїх близнят я сама бавила, Ігор єдине, що робив, то час від часу якусь копійку додому приносив. Але якщо порівняти, скільки часу він проводив на роботі, то грошей він додому приносив дуже мало. Підозрюю, тратив їх на своїх жінок.

Одного разу дуже захворів наш син, я тоді цілу ніч пробула сама над його ліжечком, ока не зімкнула, викликала швидку, вони приїхали, виписали список ліків, які треба давати й поїхали. А я знову залишилася сама. Ігор додому не прийшов, нібито на роботі затримався. Хоча, коли я побачила, що синові зле, я почала дзвонити чоловікові, він трубку не взяв, подзвонила до його колеги, а він сказав, що Ігор ще в обід відпросився і пішов кудись. Ось так ось. Поки я місця собі не знаходила біля хворої дитини, він розважався з коханкою.

Коли він прийшов додому, я сказала йому все, що в мені назбиралося за всі роки. Ігор зібрав речі й пішов від нас.

Спочатку, мене охопила паніка. Я не знала, що робити й ледь не рвала на собі волосся, картаючи себе в тому, що це я у всьому винна. Але врешті решт, в сусідній кімнаті лежала хвора дитина, а інша просилася на руки. Часу рюмсати в мене не було. Вже наступного дня я усвідомила, що мені на душі стало легше, знаєте, ніби важкий камінь з душі скинула.

Ставити на ноги двох дітей водночас виявилося завдання дуже не просте. Але мені допомогла людина, від якої я ніколи не очікувала допомоги — свекруха. Вона дуже любила своїх внуків, але жила дуже далеко від нас, в іншій області. А ще, вона вже давно перебувала в конфлікті зі своїм сином, моїм колишнім. Пані Марія працювала і частину грошей передавала мені. Завдяки цьому я могла орендувати квартиру, й загалом жити звичайним життям. Потім вона запросила нас жити до себе на квартиру. І я погодилася, ми переїхали. Це дало мені можливість вийти на роботу, бо пані Марія пішла на пенсію й остаточно почала жити заради внуків.

Так йшли роки за роками. Ігор після нашої останньої зустрічі більше не з’являвся і не цікавився нами. Ні я, Ні свекруха не знали, де він. Діти пішли до школи, потім закінчили її й пішли вчитися в технікум. Пройшло вже багато років. Доля звела мене з Василем. Він став чудовим батьком для дітей і опорою для мене. Свекруха його також одразу прийняла й полюбила.

Проте нещодавно нізвідки з’явився мій колишній. Жити йому немає де, ось він і згадав про те, що колись у нього була мати, жінка й діти. Але я не хочу його в нашому житті, не хочу, щоб діти з ним спілкувалися… Свекруха зі мною солідарна.

Оцените статью
Коли я побачила, що синові зле, я почала дзвонити чоловікові, але він не брав слухавку. Поки я місця собі не знаходила біля хворої дитини, він розважався з іншою жінкою.