Коли я запитала для чого такий великий бенкет, він відповів, що дуже радий народженню доньки, яка не повторить його помилки

Якось так в житті зазвичай трапляється, що донька більше близька з батьками, ніж син.

Коли я народила свого первістка хлопчика, то чоловік став ініціатором того, щоб виховувати малюка самотужки, без залучення до цього процесу наших батьків. І коли я повернулася з пологового додому, то до нас прийшли мої свекри. Вони дуже тішилися першому онукові, не хоті випускати його з рук. та казали що часто навідуватимуться, щоб допомагати його няньчити. Та чоловік, опустивши очі, пояснив їм, що ми не потребуємо їх допомоги й сина виховуватимемо самі. Важко було не помітити, як це засмутило його батька з матір’ю, але сперечатися не стали, ще трохи посиділи й пішли додому.

Минуло кілька днів й до нас навідались мої батьки. Вони також були в захваті від онука, дуже тішилися. Увесь день провели біля нього, а ввечері ми разом покупали мого хлопчика. Чоловік не проронив ні слова, увесь день ходив похмурий, а ввечері запитав мене що це було? Я ледве стримуючи сльози пояснила, що не можу заборонити їм бачити рідного онука і вони часто будуть навідуватись до нього. Чоловік тоді промовчав.

Роки спливали, й через деякий час я знову завагітніла. Цього разу народила дівчинку. Чоловік неймовірно тішився й запросив багато родичів та друзів на родини.

Коли я запитала для чого такий великий бенкет, він відповів, що дуже радий народженню доньки, яка не повторить його помилки. Він бачив, як я повелася зі своїми батьками, тому вони змогли бути поруч, коли забажають. А його батьки такої нагоди не мали, по його провині. Вже стільки років минуло, а йому досі соромно, за свій жорсткий вчинок стосовно найрідніших людей.

Оцените статью
Коли я запитала для чого такий великий бенкет, він відповів, що дуже радий народженню доньки, яка не повторить його помилки