Ірина та Анатолій зустрічались не так довго. Йому було всього лише вісімнадцять, в той час, як дівчині двадцять п’ять. Вона прекрасно розуміла, що це дуже дивні стосунки, які, можливо, навіть не мають права на існування. Але те, якими очима дивився парубок на неї, не могло залишити у спокої. Іра просто не могла відмовити залицяльнику.
Здається, обоє розуміли, що ці стосунки приречені на провал, але все одно продовжували їх, аби побачити, що з того розвивається. А далі сталось непередбачуване. Толя вирішив запропонувати своїй коханій вийти за нього заміж.
Дівчина не змогла зрадити собі, своїм почуттям, тому і погодилась на всій страх та ризик. Але весілля ніякого не святкували. Поки в їхній парі не було на це грошей, адже юнак вчився, а тільки Іра ходила на роботу.
Разом прожили вони не так довго, щоб Ірина змогла зрозуміти, що даремно вийшла заміж так поспішно. Тепер треба піклуватись, годувати, обігрівати не тільки себе, а й свого обранця. В той час як студент створив сім’ю, а про все інше взагалі не думав. Йому і так прекрасно жилося на всьому готовому.
В один момент дівчина зрозуміла, що так жити далі не можна. Бо чим далі, тим більше її дратувала бездіяльність чоловіка. Тому на вихідних вона наважилася розпочати серйозну розмову. Та на ранок їй стало погано, вирішила, що отруїлась. Але лікар сказав, що тепер у неї під грудьми зароджується нове життя.
Від такої новини рвало дах. Як тепер вчиняти? Як жити? Довго думала про це дівчина, а потім таки вирішила, що краще буде подати на розлучення. Вона чудово розуміла, що Толя не буде забезпечувати дитину. Тому з ним вона поговорила. Хоча хлопець не відразу зрозумів, чому вона прийшла до такого рішення і що він робить не так. Йому здавалось, що в їхній сім’ї все чудово. А тут такі заявки.
Анатолій почав обіцяти, що обов’язково виправиться, що знайде роботу і буде приносити гроші. Він не міг забрати речі і піти, тому що просто не було куди іти. Але Іра була непохитною. Вона сама склала речі чоловіка та виставила за двері.
З того дня у неї розпочалось нове життя. А хлопець кілька днів ночував на вокзалі, а потім приїхав до Іри, попросив коштів на потяг, аби заїхати до рідного села. Вона вирішила сама купити білет, а то мало куди він ті гроші витратить. Так вони і попрощались.
А далі Ірина насолоджувалась самотнім життям. Вона ніколи й подумати не могла, що їй настільки добре буде самій. Тепер можна варити їсти коли хочеш, прибирати коли хочеш, менше витрачати грошей на продукти, спати протягом всіх вихідних. І чому вона раніше не цінувала своєї тиші?
В призначений термін дівчина народила дівчинку. І разом вони проживали найщасливіші моменти їх життя. Нового чоловіка вона поки не шукає, та і навряд чи колись шукатиме.
А Толя і досі не здогадується, що у нього є донька. Можливо, потім він про це і дізнається.
