Коли мого сина кривдили однокласники, вчителька нічого не стала робити! А мій син вже тиждень наляканим ходить. Звісно — знає, що ніхто не прийде на поміч!

Мій син Василь вже у 8-му класі. Після того, як мій чоловік загинув, ми залишились самі. Кошти на існування у нас вистачає, оскільки регулярно надходить поміч з держави та і я працюю на двох роботах. За Василем вже довгий час доглядає моя мати. Як і всі бабусі дуже любить свого внука й пестить його різними частуванням й солодощами.

Останнім часом я помітила, як мій син почав постійно приходити додому якийсь сам не свій. Я не звертала уваги спочатку, думала, що то дитячі забавки й в мене росте чоловік в домі. Але вже майже увесь тиждень бачу його заляканим й розгубленим. Вирішила в п’ятницю піти в школу, щоб довідатись в чому ж річ? Прийшла по обіді, коли мала робочу перерву. Почекала кінця уроку й пішла до вчительської, де була класна керівничка мого Василя.

Спитала про Василя, бо розуміла, що відбувається щось лихе. Вчителька мені відповіла, що декілька хлопців глузують з нього й часом можуть штовхнути. Я була шокована такою відповіддю. Питаю: “І що, Ви нічого не зробили. Може покарали кривдників?” Та я не люблю втручатись в ці справи, тим паче хлопець повинен вчитись відстоювати себе власноруч.

Я продовження її дурниць слухати не стала й одразу побігла до кабінету директора. По дорозі натрапила на клас сина й вирішила піднятись туди. Тут я побачила як троє хлопців штовхають мого сина. Я одразу ж втрутилась й почала сама їх гамселити від люті. Ось тут підійшли вчителі й почали розбиратись в ситуації. А де вони були до цього? Вже вкотре мого сина кривдять його однокласники й лише зараз вони почали щось робити!

Оцените статью
Коли мого сина кривдили однокласники, вчителька нічого не стала робити! А мій син вже тиждень наляканим ходить. Звісно — знає, що ніхто не прийде на поміч!