Коли моя дитина майже кожного дня приходила із простудою з садочку, то я страшенно переживала. Аж поки не зрозуміла, у чому тут причина

Декілька місяців я чекала на місце для своєї донечки в садочку. Ті, хто живуть у великому місті, то точно зрозуміють, яка це радість, коли воно нарешті з’являється. Мені дуже хотілося, щоб моя Амінка побула в колективі, адаптувалась до нового оточення. Та і я матиму час повноцінно виходити на роботу.

Та, як виявилось, раділа я занадто рано, тому що декілька днів на тиждень я все ж мусила відпрошуватись, бо моя дитина хворіла. Я вже замучилась її виходжувати. Тільки вилікуємось, на наступний день знову із нежитем, хворим горлом та кашлем.

Спочатку я думала, що це у Аміни такий імунітет, а потім почала спілкуватись із іншими матусями і вони скаржились, що їх діти також приходять із болячками.

Одного разу я раніше закінчила із звітністю, тому поверталась із роботи відповідно раніше. Тож і зайшла по доньку до дитсадка. І саме тоді до мене дійшло, чому наші діти хворіють. В мене від подиву мало щелепа на підлогу не впала.

У кімнатах, де спали діти були відчинені на провітрювання всі вікна. Та я сама, чесно вам сказати, вийшла у пуховику, то задубла там за 5 хвилин, що вже не казати, про роздягнутих дітей, які тільки що вилізли з-під покривала. Мені боляче було дивитися на те видовище. Тим більше, коли бачила як тепло одягнуті нянечки. І нехай це лише початок грудня, але мороз на вулиці був такий, що аж руки не можна було відігріти.

Мені геть не зрозуміло стало, для чого нашим дітям таке «загартовування»? Я не з того типу батьків, які постійно йдуть сваритись із вихователями, робити зауваження та кричати, але, погодьтесь, це вже дійсно занадто. Вони ж бачили, що діти хворіють, то для чого продовжували це охолодження?

По-перше, стільки хворіти це просто жахливо для кожної дитини. По-друге, це для мене такий стрес, що словами не передати. Я сама всі нерви витрачаю поки Аміну вилікую. По-третє, кожен похід в аптеку стільки грошей вартує, що я стільки не заробляю.

Нянечка, коли побачила моє здивування, то відразу всі вікна позачиняла. А потім почала виправдовуватись, що провітрюють трішки, щоб не було важке повітря у кімнатах.

Моє ж обурення довело мене до кімнати керівника закладу. Там я поскаржилась на таку халатність і нянечкам прилетіла догана.

Надіюсь, вони зроблять висновки і таких прикрих ситуацій більше не буде.

Оцените статью
Коли моя дитина майже кожного дня приходила із простудою з садочку, то я страшенно переживала. Аж поки не зрозуміла, у чому тут причина