Коли Настя приїхала до лікарні, то скаржилась на гостру кр _овотечу та біль у низу живота. Вона не могла второпати, з якого дива її бігом повезли до пологового. На той момент вона і не підозрювала, що вагітна і ось-ось народить.
Декілька разів вона кричала лікарям, що це помилка, що ніякої вагітності бути не може і це просто проблеми зі здоров’ям, але всі на неї дивились, як на навіжену.
– Як я можу бути вагітною? Я не планувала цього і аж ніяк не хотіла. Мені не потрібна ніяка дитина. Я просто товста, а не вагітна. Огляньте ще раз! – кричала на все відділення Анастасія.
– Не панікуйте, зараз народите, на своє малятко поглянете і відразу його полюбите. Це ж буде найрідніша для вас людина. Цей зв’язок ніякими словами не передати – лагідно промовляла акушерка.
Минуло кілька годин і жінка таки народила. На свій з’явився міцний та здоровенький козак. А Настя лежала і не могла повірити, що все це відбувається з нею. Вона всі 9 місяців і не підозрювала, що носить під серцем дитину.
Під палатою стояв такий самий здивований чоловік. Він не міг усвідомити, що ось так за один день він став татом. Він взяв на руки маля і аж заплакав від раптового щастя. Сашко багато років мріяв про дитину, а особливо про сина, але дружина від цього відмовляла, бо була зайнята тільки своєю роботою. Вона мала проблеми з жіночим здоров’ям, тому і не звертала уваги, що критичні дні не приходили так довго. А ще сприймала за них маленькі кровотечі.
– Я ніколи в житті таким щасливим ще не був! – кричав на всю палату батько
– Я б хотіла розділити твою радість, але не можу, бо на роботі без мене все посиплеться. Тому готуйся, татусь, іти в декрет! – буркнула жінка.
