Ми з дружиною раділи, коли купували квартиру в тому районі міста, де хотіли жити. Однокімнатна квартира велика простора. А от кухня маленька. Та відразу нам здалося, що місця вистачить на всю техніку на кухні. Тому купили, не задумуючись.
Коли переїжджали, виявилося, що наш великий холодильник займе половину простору кухні. А як же інші меблі. Ми планували і диван маленький там поставити. Наразі нічого не вміщається. Прийшлося нам робити ремонт по новій. Вирішили зробити велику студію, але для цього потрібно жити в іншому місці. Адже зносити одну стіну, багато бруду, жити в такому приміщенні неможливо.
Для прожиття просилися до моєї мами. Ми говорили, що місяців на два, не більше. Коли вона почула на скільки, відмовилася. Мама думала, що ми тиждень у неї жити будемо. Та за тиждень великий обсяг робіт зробити не встигнемо. Прийшлося винаймати квартиру на два місяці. Але після цього мій чоловік не хоче спілкуватися з моєю мамою. Говорить, що теща не захотіла нам допомогти, то він також незобов’язаний з нею спілкуватися і допомагати.
Квартиру ми зробили такою, як мріяли. Наразі вміщаються всі меблі, і багато простору. Але з моєю мамою відносини так і не налагодилися. Чоловік навідріз відмовляється миритися. Мама вже й не рада, що тоді відмовила. Говорить, якби повернути все назад, то погодилася б прийняти нас.
