Ми з дружиною Інною добре підходимо одне одному. В нас спільні інтереси, думаємо однаково і взагалі, як говориться, ще не встигне дружина сказати, а я вже знаю про що. Так що жити та радіти. Одне тільки засмучує. Коли приходить теща. Вона бачить всі недоліки у квартирі, в мені. Нашіптує Інні як потрібно поводитися зі мною. Дружина дивиться на мене, розводить руками, мов потерпи, скоро мама піде. Так було з самого початку, але не довго.
Коли в нас народилася дівчинка, теща і ночувала б у нас, якби було де спати. А так з ранку до пізнього вечора вона все учить Інну як поводитися з донечкою. Навіть на вихідні, коли я вдома, від тещі спокою немає. До нас ходить, як на роботу. Я просив її, щоб заспокоїлася, адже ми справляємося. Якщо потрібно поміч, попросимо. Та все те не допомагало. Ми ще спимо вранці, а теща стукає у двері.
Одного разу дружина захворіла, простуда, яка потім перейшла в запалення легені. Інну помістили в лікарню, а я на цей час взяв відпустку. Теща ходить кожного дня. Коли прошу провідати Інну, вона говорить, що йти далеко. Краще з онукою посидить. Я погоджувався, біг провідати дружину, поспішав додому. В той день мені сказали, що Інну виписують із лікарні, я швиденько повернувся додому, щоб взяти їй одяг.
Підійшов до квартири, звідти чути крики доньки. Я швиденько відкрив своїм ключем, забіг і побачив картину. Теща годує онуку кашею, а Юля відмовляється, крутить головою. Теща ухопила міцно за голову і намагається запхнути ложечку їй в рота. На той час Юлі виповнилося десять місяців. Я підхопив доньку, відштовхнувши тещу. Та впала на підлогу. Скільки сліз потім було. А я їй сказав, щоб більше не приходила.
Викликав таксі й разом із донечкою поїхали по Інну. Та видно теща їй телефонувала, що наговорила, я не знаю. Але дружина вийшла, вороже дивлячись на мене. Я намагався пояснити, що відбулося, та Інна не хоче мене слухати. Вдома вже тиждень ми немов чужі. Раніше такого не було. Завжди вислухає, а потім обговорюємо, хто правий, хто винуватий. Наразі все по другому.
Бачу, що ще трохи такого напругу, можемо розлучитися. А я цього не хочу. Як довести дружині, що ні в чому не винен? Як повернути довіру? Може підкажете?
