Коли по селу рознеслася чутка про те, що моя молодша сестра вийшла заміж, ніхто дуже не здивувався. Але коли сусіди дізналися, хто її обранець — всі були шоковані. Таємним нареченим моєї 21-ти річної сестри виявився наш сусід Олег, який старший від неї на 20 років.
Моя сестра ще змалечку дуже добра й вихована дівчина. Їй судилося рано подорослішати після трагічної смерті нашого батька.
Залишившись наодинці зі мною та мамою, Соломія рано пішла працювати. Але вона встигала вчитися, закінчила школу і вступила в медичний університет.
Олег знав Соломію ще зовсім маленькою. Він на свої очі бачив, як вона росла, дорослішала й гарнішала. Він був свідком усіх трагедій у нашому житті, всіляко підтримував. Соломії він знайшов роботу, а пізніше допомагав з навчанням, бо він і сам — лікар.
Тоді навіть ніхто й подумати не міг, що це може перерости у щось серйозніше. Адже між ними така різниця! Коли Соломія була звичайним підлітком, він був уже дорослим мужчиною, здавалося б, які тут спільні теми для розмов?
Олег мав дівчат, з однією зустрічався близько трьох років і справа йшла до весілля. Але враз все обірвалося. Потім він довго був сам. Взагалі, Олег завжди був дуже красивий, але відлюдькуватий. Він нікуди не ходив, ні з ким близько не товаришував. Як на мене, тільки моя сестра його розуміла й захищала. Вона була прив’язана до нього. Можливо, навіть закохана. Бо дівчатам у підлітковому віці властиве заборонене кохання.
Олег теж дивився на неї якось по-особливому. Може, як на сестру, а може — як на дівчину. Але думаю, через своє виховання він не дозволив би собі перейти межу. Тому завжди намагався завести стосунки з іншими дівчатами. Але — безрезультатно.
Як все дійшло до таємної розписки, я не знаю. Коли сестра з’явилася на порозі дому разом зі своїм коханим, мама її не пустила до хати, а лише кричала, що донька зганьбила її на все село. Соломія запевняла її, що вони люблять одне одного і це вона — ініціатор їхньої розписки. Їй байдуже, що люди скажуть. Але мама навіть чути нічого не хотіла.
Вони дуже серйозно посварилися й досі не розмовляють.
Як на мене, якщо вони справді покохали одне одного, то для чого змушувати їх розірвати стосунки. Вони завжди встигнуть розлучитися, а якщо справді люблять, то будуть щасливіші за всіх інших. Не знаю, як заспокоїти маму. Зрештою, Соломія уже не дитина й може сама приймати рішення.