Поїхав одного разу мій сімнадцятирічний син в поїздку з друзями. Поїхали вони в Карпати. По приїзду син був сам не свій. Ходив, обіймав мене, казав як сильно любить, що я найкраща в світі мама. Я вже його в прийомі речовин цікавих запідозрила.
-Слухай, я розумію, що свідки Єгові всюди, але ти то до них чого приєднався? Або ж ти можеш пояснити свою дивну поведінку якось інакше.
-Мамо, ну серйозно, які свідки Єгові можуть бути? Ти ж знаєш, що не вірю я в це все. – розсміявся він.
-Тоді розповідай, що з тобою таке.
-А що зі мною таке?
-Та он, ходиш, ніжишся до мене, найкращою мамою називаєш. – з нетерпінням сказала я.
-А, ти про це!
-Так, саме про це.
-Тоді слухай: знаєш мого друга, Ореста?
-Знаю, звісно ж знаю.
-Так от, в нього на телефоні закінчилися гроші. І мама його перший день не могла поповнити телефон. І попросив Орест переписуватися з мамою з мого телефона. І подивися цю кількість повідомлень всього за один день.
*День виїзду*:
«Де ви є?»
«Скільки часу ще їхатимете?»
«А зараз ви де?»
«Чого ви так довгото, а?!»
«Мені щойно мама Антона сказала, що ви там з дівчатами якимись їдете. Це шо за дівки? Хто вони? Звідки? Чиї?»
«Ви точно в то село їдете? Ти мені не брешеш?»
«Орест! Ти нічого не приховуєш? ТОЧНО?!»
«І не смій пити алкоголь! Я не знаю, що тобі зроблю, якщо дізнаюся, що ти пив!»
«В річку не лізь, вода холодна, річка гірська!»
-І ти уявляєш? Це лише поки ми їхали та за пів години після приїзду. І тут я зрозумів, що ти просто прекрасна мама. Ти ж мені писала в день разів 2-3, два з яких це добрий ранок і на добраніч. Я неймовірно радий, що ти даєш мені свободи.
-Звісно даю. Ти знаєш, я в твої сімнадцять років втекла з дому та вискочила заміж за твого батька. Думала, що втечу з вічного контролю своїх батьків до твого батька, але в підсумку з-під одного контролю потрапила під контроль інший – твого батька. Вся моя молодість пройшла, а я не нагулялася та хотіла свободи. І саме тому, я хочу щоб ти не шкодував, що твоя молодість пройшла, а ти не зробив те, що хотів, не побачив те, що мріяв і не зробив те, що бажав. Звісно ж я не говорю про протизаконні речі, думаю ти це і сам прекрасно розумієш.
-Не знав, що в тебе така молодість була… Дякую, що розповіла, мамуся. І дякую, що розумієш мене та не гіперконтролюєш. Ти найкраща в світі мама. Я люблю тебе, мамо.
-Дякую, і я тебе люблю, синочку. – сказала я, обійняла сина та поцілувала його в чоло.
