Коли я навчалась на третьому курсі університету, то багато одногрупників уже помаленьку шукали собі роботу. От і я вирішила, що у 20 років негоже повністю залежати фінансово від батьків і влаштувалась консультантом у магазин дорогої косметики. Коли я вперше ознайомилась із товаром, то була шокована, що косметика може бути настільки дорогою. Тому і клієнтами у нас були небідні люди.
Відразу адміністраторка попередила мене, що нерідко до нас заходять знамениті люди, блогери і так далі. Мене це дуже тішило. Де би я ще, бідна студентка, змогла побачити зірок на власні очі?
Перший місяць працювати здалось дуже цікаво. Я ніколи не втомлювалась від роботи, бо приходили дійсно цікаві люди, з якими можна було багато поговорити. Мене дуже тішило, коли вони просили більше розповісти про той чи інший продукт, а також про правильне його нанесення. Я відчувала себе просто експертом.
В більшості випадків мої зміни припадали на вихідні дні. Але часто виходила на роботу й в будні після занять.
І ось одного разу до нас завітала одна відома телеведуча (імен називати не хочу). Коли я побачила її у дверях, то мало свідомість не втратила. А коли вона почала до мене говорити, то рот закляк на місці. На щастя, поруч була досвідчена колега, яка допомогла мені і вже двоє ми чудово справились. Клієнтка була задоволеною. Тоді Аліна сказала мені, що не потрібно так «шарахатися» відомих людей. Вони такі самі люди, як і всі. І більшість з них взагалі не любить, коли перед ними непритомніють.
Для себе я зробила висновок і таки погодилась, що зі сторони моя поведінка виглядала дуже соромно.
На наступний раз до мене завітав один відомий блогер. Він хотів обрати парфуми своїй дружині. Але настільки роздратований та нервовий він був, що я просто не знала куди себе подіти. Ледве змогла взяти себе в руки та проконсультувати. Загалом, розмова таки привела до того, що він обрав те, що хотів і пішов із магазину. А на наступний день разом із дружиною вони зайшли подякувати за хороший аромат. Дівчина навіть не сподівалась, що чоловік зможе так гарно сам підібрати їй парфуми. Сказала, що в її гарному настрої є й моя заслуга.
От після цього моя робота йшла тільки в гору. Більше ніколи я не дозволяла собі губитись перед відомими людьми. Напевно, в цьому і цінність. Бо не потрібно ставитись до людини з огляду на її успіхи та популярність.
