Коли в одному кафе запропонували роботу посудомийки, Надія погодилася. Працювати важко. До вечора руки й ноги боліли, ледве добиралася до свого житла і падала від утоми.

В одному селі жила дівчина Надія. Вона добре вчилася. Найбільше їй подобалася математика. Множити й ділити багатозначні числа вона могла в умі. А через те, що батьки не могли оплатити їй навчання, то вирішила спочатку рік працюватиме, потім вступатиме в інститут.

Дівчина молода, професії не має. На хорошу роботу розраховувати не приходиться. Тому, коли в одному кафе запропонували роботу посудомийки, Надія погодилася. Працювати важко. До вечора руки й ноги боліли, ледве добиралася до свого житла і падала від утоми. Минув місяць, і дівчина потихеньку втягувалася. Вже не так німіли руки, менше боліли ноги від того, що весь час приходиться бути на ногах.

Одного разу постачальник привіз продукти. Документи зовсім не заповнені. Як він ризикнув їхати з такими, незрозуміло. Але потрібно все виправити. Йому потрібна машинка, щоб порахувати що і скільки привіз, і на яку суму. Надія підійшла, подивилася на листок, взяла ручку і написала йому відповіді. Навіть загальну суму підбила. Коли чоловік прийшов щоб порахувати, виявилося, що все пораховано. Він перевірив, все правильно. Запитав у Надії, як вона зуміла? Дівчина сказала, що вона все вирішує, не забарившись. Він навіть перевірив її. Назвав кілька цифр помножити. Здивуванню його не було кінця.

Через три дні, коли чоловік з’явився знову, він запропонував Надії піти працювати до нього бухгалтером. Курси він їй оплатить, тому що не хоче втрачати гарного працівника. Нині Надія працює бухгалтером, збирається поступити заочно, щоб продовжити навчання. Вона вважає, що їй пощастило зустріти того товариша, який нині є її начальником.

Оцените статью
Коли в одному кафе запропонували роботу посудомийки, Надія погодилася. Працювати важко. До вечора руки й ноги боліли, ледве добиралася до свого житла і падала від утоми.