Коли вийшли на спільний коридорчик, то побачили щось дуже цікаве: двері до сусідів відкриті, там стоїть невідома жінка, і повільно одягається.

Мою сусідку звуть Ангеліна. Якось вона поїхала на три дні у гості до матері, та повернулась значно раніше, ніж планувалося.

Ми живемо в сусідній квартирі. А от у нашому домі настільки тонкі стіни, що прямо слова не сказати, то вже всі кругом знають. І ось ми з чоловіком почули крики, що лунали із сусідського житла. А коли вийшли на спільний коридорчик, то побачили щось дуже цікаве: двері до сусідів відкриті, там стоїть невідома жінка і повільно одягається.

У вітальні голосно кричали Ангеліна та Дмитро. А ми трішки посміхнулись і порадили дівчині швидше забиратися звідти, якщо вона не хоче, що дружина її коханця перейде від нього до неї і повисмикує все волосся. Та незнайомка нам відповіла:

– Та за мене нема чого нервуватися. Жінка Дімчика така маленька, худа, згорблена. Я колись мистецтвом бою займалась, то точно зможу за себе постояти. До того ж, Дімі більше подобаються сміливі дівчата, тому втікати було б дивно з моєї сторони.

І поки Дмитрові діставалось від дружини, то його коханка з гордо піднятою головою прямувала до дверей ліфта.

Оцените статью
Коли вийшли на спільний коридорчик, то побачили щось дуже цікаве: двері до сусідів відкриті, там стоїть невідома жінка, і повільно одягається.