Коли я опинилась у безвиході, то загадала одне-єдине бажання: аби на наступний рік не бути одинокою та на новорічні свята поїхати до батьків із своїм коханим. Я й подумати не могла, що далі приготувала для мене доля.

В минулому році на новорічні свята я вирішила поїхати у гості до батьків. Живуть вони у селищі, я ж – у місті. Нас роз’єднує 140 кілометрів і три години їзди. Ось з самого ранку я прокинулась та вирушила на вокзал. Щоправда, тепер на мене чекало інше розчарування – квитків на потяг не було, а електрички курсували не зовсім за потрібним мені маршрутом.

І як я відразу не подумала про те, що на свята білети будуть розкуплені? Тепер був лише один варіант – прямувати то автостанції та їхати маршруткою. І це мене не дуже тішило, адже в таку заметіль перспектива товктись у холодній маршрутці три години не є найкращою.

Та і на автовокзалі мене чекала невдача. По моєму маршруту було відмінено всі автобуси через сильні заметілі. Тоді я змирилась із думкою, що не доля мені побачити рідних в ці чудові сімейні свята. Тоді від смутку і підняла очі до неба і тихенько промовила:

– Боже, дай мені нарешті чоловіка, який на наступний рік склав би мені компанію у гості до батьків. І ми б поїхали на його гарненькій машині.

І саме після цього підійшов до мене молодий чоловік, який запитав, чи мені до селища. На вигляд він був таким кремезним та спортивним, що я аж перелякалась. Але тоді він повідомив, що саме туди їде власним автомобілем і може мені допомогти.

Мені було дуже страшно, адже їхали ми лише удвох. Але я мусила погодитися, бо іншого виходу просто не мала. Цілу дорогу ми розмовляли, сміялись, та я все одно не могла відпустити внутрішню тривогу.

Ніколи не думала, що буду їхати 31 грудня в автомобілі із зовсім незнайомою мені людиною. Та нічого поганого, на щастя, не сталося. Доїхала я нормально і навіть встигла на новорічний стіл. А на наступний день трапилося диво – до нашої хати під’їхав знайомий мені автомобіль. Це був Богдан, який з’явився, щоб попросити у мене номер телефону.

Його рішучість мене вражала. Коли я запитала, що ж буде, якщо я не дам номер, він сказав: «Я все одно знайду номер або, принаймні, твою сторінку у соціальних мережах і там зв’яжусь. А в підсумку ми все одно одружимось.»

Ось так неждано Новорічне диво подарувало мені кохання всього мого життя. Мабуть, це дійсно не вигадка, що саме в цей період збуваються будь-які бажання.

Оцените статью
Коли я опинилась у безвиході, то загадала одне-єдине бажання: аби на наступний рік не бути одинокою та на новорічні свята поїхати до батьків із своїм коханим. Я й подумати не могла, що далі приготувала для мене доля.