Коли я викликала “чоловіка на годину”, то чекала зовсім іншого

Одна моя співробітниця самотня молода жінка. З особистим життям не склалося, а чоловічу роботу вдома хтось же має виконувати. Серед знайомих чоловіків у неї не було того, кого можна б було попросити про допомогу. Всі її друзі жіночої статі. А просити подруг, щоб чоловік котроїсь із них прийшов хазяйнувати до симпатичної незаміжньої подруги – взагалі на грані фантастики, ні одна б на таке не пішла.

Розуміючи усю безвихідність ситуації Іра вирішила скористатись службою “Чоловік на годину”. Після цього вона зателефонувала мені, щоб поділитись враженнями:

– Віка, пам’ятаєш я тобі вчора розповідала про свої побутові клопоти, що зламалось, що відремонтувати давно пора?

– Ну, звісно! А, що? Ще щось зламалось?,- усміхнувшись запитала я, чекаючи на чергову розповідь про непросту долю самотньої жінки.

– Я зрозуміла, що мені самій з усім цим не справитись, тому вирішила викликати “чоловіка на годину“.

О, думаю.. А це вже цікаво.. Запитую:

– І, що? Все поремонтував? Встиг за годину?,- жартівливо запитала я.

– Ще і як!, – з нотками сарказму відповіла Іра,- Уяви собі картину. Приходить кремезний чолов’яга і відразу йде на кухню. З’їв борщ, гречаники, які я насмажила на обід. Потім пішов до вітальні, влігся на дивані з пультом в руках і почав дивитись телевізор.

– Я кажу: “Мені взагалі то відремонтувати дещо треба”. Він зняв шкарпетки, взяв мене на руки, заніс до спальні та приступив до виконання “подружнього обов’язку”. Через годинку зібрався та пішов.

Я перелякано запитую:

– І, що тепер?!

– А, що? Ремонт зачекає.. Завтра знову туди зателефоную.

Оцените статью
Коли я викликала “чоловіка на годину”, то чекала зовсім іншого