“Коли я виросту, то наречену у тебе вкраду!” – говорив Назару його молодший брат.

 – Привіт, Назаре. Я дуже радий тебе бачити, ти вже такий дорослий. – говорив Микола старшому братові. – Ти молодець, у тебе є дружина і квартира.

– Ти тепер будеш жити у мене вдома і тому маєш розповідати про свої справи. Я маю усе знати, бо відповідаю за тебе. – сказав Назар. – Якщо ти цього не будеш робити, то я пожаліюсь мамі і ти повернешся жити до неї.

– Ти завжди усе розповідав батькам! Усе буде добре, не переживай. А де Олена? Вона ще від тебе не втекла? Ви разом?

– У нас все добре! Вона на роботі і прийде ввечері. Я відпросився з роботи, щоб тебе зустріти. Ти у наші стосунки не лізь!

Я не збираюся лізти у ваші стосунки. Ти боїшся, що я Олену у тебе вкраду?

– Я не боюсь. Ти у наші стосунки не лізь і все буде добре.

– Мене твоя дружина не цікавить, я хочу в університет вступити.

– Ось і добре.

Назар розумів, що вони з молодшим братом не ладнали ще з дитинства. У них з Миколою різниця шість років. Молодший брат завжди сперечався зі старшим братом, який завжди був тихим та спокійним, на відміну від нього.

Хлопці часто сперечались і бились, вони постійно були ображені одне на одного. Молодший брат часто хотів нашкодити старшому і постійно йому говорив неприємні речі.

Назар згадав розмову з братом, яка була чотири роки тому.

– Коли я виросту, то наречену у тебе вкраду! – говорив братові Микола.- Олена мені дуже подобається.

– А ти постійно хочеш забрати все, що належить мені. Ти мої іграшки у дитинстві відбирав, а тепер хочеш дівчину забрати.

– Ось побачиш Олена за мене вийде заміж.

Назар не хотів, що Микола жив у нього вдома під час вступних іспитів, але батько з матір’ю його переконали. Молодший брат поводив себе неначе хазяїн у квартирі, яку недавно Назар разом з дружиною купив.

Ввечері з роботи повернулась Олена, вона привіталась з дівером. Вони сіли вечеряти і чоловік увесь час дивився на молодшого брата. Йому здавалось, що хлопець хоче фліртувати з його дружиною. Кожного разу коли Микола дивився на Олену Назар злився і ставився до цього, як до загрози.

Чоловік спробував заспокоїтись і не ставитись вороже до молодшого брата, але в нього нічого не виходило.

Через чотири дні він повернувся з роботи і побачив, що Олена говорить з його братом. Він одразу підійшов до них та запитав:

– Про що розмовляєте? Як у вас справи?

– Ми з Миколою про його життя спілкуємось. – відповіла Олена.

– Що цікавого розповів мій брат про своє життя? Він напевно на мене жалівся.

 – Ні, ми про тебе ми не говорили. Ми говорили про його життя і майбутнє. А знаєш, що він уміє ремонтувати техніку і нам відремонтував блендер.

– Ні я цього не знав.

– А ну покажи чи дійсно він працює! – сказав Назар.

Микола приніс блендер і той запрацював. Старший брат був здивований, бо ніколи не думав, що Микола вміє лагодити техніку. Йому стало жаль, що він погано думав про брата і ревнував його до дружини. Він побачив брата з іншої сторони. Чоловік вирішив не думати погано про Миколу і почав спілкуватись з ним. Виявилось, що в них багато спільного і їм цікаво разом.

Зараз брати помирились і стали найкращими друзями. Назар старається бути для молодшого брата людиною на яку він завжди зможе розраховувати.

Оцените статью
“Коли я виросту, то наречену у тебе вкраду!” – говорив Назару його молодший брат.