Як я не вмовляла сина, не одружуватись зі Світланою, але він наполягав на своєму рішенні. Я давно знаю її матір. Вона ще за молодості крутила чоловіками, як могла. Чомусь мені здавалося, що дочка нічому іншому навчитись не могла.
Микола сказав, що любить Світлану, тому весіллю бути. Я змирилася з цим рішенням й навіть намагалася не показувати перед невісткою свою неприязнь до неї.
На великий подив для мене, Світлана через рік народила мені онука Сашу, тому моє серце розтануло. Я повірила в те, що діти можуть бути іншими, ніж їхні батьки.
Новина про розлучення сина пролунала, як грім серед ясного неба. Невістка просто заявила, що не любить мого сина та йде до іншого. Микола дуже засмутився через розпад сім’ї, тому вирішив їхати за кордон, щоб нічого навкруги не нагадувало про його втрату.
Оскільки невістка вже жила з іншим чоловіком, то почала вигадувати всякі нісенітниці, чому Микола не може бачитися з Сашою. Ще при розлученні син попросив у невістки, щоб та не подавала на аліменти. Він пообіцяв добровільно без примусу щомісяця перераховувати певну суму коштів на виховання дитини.
За п’ять років Микола зустрів чудову дівчину, одружився та вже виховував доньку разом з новою дружиною. При цьому виплати для свого сина він не відміняв. За ці роки Микола так ні разу й не зустрічався з Сашою. Колишня дружина не дозволяла цього, а сам він не міг підійти до дитини, бо хлопчик не пам’ятав його зовсім.
Нещодавно я запитала у Миколи, чи не хоче він побачити свого сина. Невже не сумує за ним? Правда приголомшила мене ще більше. Виявляється, декілька місяців тому колишня невістка позбавила Миколу батьківських прав на основі результатів ДНК тесту, який свідчив про те, що біологічним батьком хлопчика є теперішній чоловік Світлани.
Я наполягала на тому, щоб син через суд повернув всі витрачені на чужу дитину гроші. А він відповів:
– Я теж так думав, але моя Катя мене переконала, щоб я цього не робив. Вона просто запитала, чи почуватиму я себе справжнім чоловіком, коли відберу у жінки гроші. Нехай ця неправда буде на совісті Світлани.
Після цих слів я вже не наполягала на своєму, але зрозуміла, яка добра та мудра жінка у мого сина.
