Дарина та Костянтин познайомились на святкуванні Дня народження спільного друга. Раніше вони не попадали в одні компанії, а тут як доля звела. Одразу вони сподобались один одному і хлопець вирішив перейти до рішучіших дій та запросити дівчину на побачення. Увечері в них була запланована зустріч в кіно.
Костя чекав на юначку біля її дому, а в руках тримав величезний букет троянд. Він обирав їх довго, так, щоб точно вразити Дашу. Коли він довго стояв на вулиці, то помітив, що хтось за ним спостерігає з-за дерев. Це був якийсь чоловік. Але роздивитися добре його він не зумів, тому вирішив, що це якийсь безхатько.
Тоді минуло ще кілька хвилин і той незнайомець підійшов та запитав, котра година. Костя відповів, той подякував і пішов назад до дерев.
Тоді саме на горизонті з’явилась Дарина. Вона була приголомшена букетом, не могла натішитись таким щедрим подарунком, а тоді пара попрямувала до кіно. Коли вони підійшли до торгового центру, то Костя знов помітив того чоловіка поруч. Не важко було здогадатись, що він слідкує за парою.
Після перегляду кінофільму молоді люди попрямували до кафе. Вони чудово проводили час, багато говорили, але знову ж таки від дівчини відволікся хлопець на чоловіка, який стояв під кафе. Він подумав, що незнайомець, можливо, голодний і хотів би, щоб його пригостили кавою. Тому і виніс каву та пончик безпритульному. Він був здивований, але подякував та прийняв.
Довго пара ще говорила, обмінювалась думками, але надворі ставало дедалі темніше. Костя проводив обраницю, то до них навіть причепились якісь хулігани у парку. Хлопець злякався, що буде сам давати відсіч трьом парубкам, але дівчину свою захистити хотів, тому і був готовим до того, що наступні декілька тижнів ходитиме із синцем під оком. Коли бійка все ж таки зав’язалась, то звідкись з’явивсь той самий чоловік, що супроводжував пару весь день. Він почав заступатись за Костянтина. Молоді хлопці не хотіли битись із безхатченком, тому пішли геть.
Коли Даша помітила чоловіка, то відразу зблідла:
– Тату, а ти що тут робиш? І чому ти так одягнутий?
В той момент Костя виглядав ще більш збентеженим та розгубленим.
А чоловік відповів:
– Я просто не міг спокійно відпустити тебе на побачення. Треба ж переконатись, що хлопець нормальний. Тепер я бачу, що він сміливий, щедрий, добрий та чуйний. Тому можу спокійно відпускати тебе до нього і бути впевненим, що ти в безпеці. Ось, Костянтине, завтра приходь до нас у гості, хочу познайомитись із тобою ближче у нормальних умовах.
Костя досі стояв шокований, а потім просто усміхнувся. Можливо, і в нього колись буде донька, за яку він отак переживатиме.
