Кожного дня я стою біля плити з величезним бажанням витворити якийсь кулінарний шедевр, який врешті сподобається коханому, та йому догодити ну просто нереально. Все подружнє життя я страждала через це і намагалась змінити. Та зараз розумію, що достатньо терпіти такі образи в свою сторону. Якщо йому не підходять такі порядки, то тепер я взагалі не буду нічого робити. Можливо, у нього вийде краще, то нехай покаже майстер-клас.

Заміж я виходила пізно, аж у тридцять років, тому можете уявити, з яким запалом я увійшла у сімейне життя. Усі домашні обов’язки я виконувала максимально совісно. Завжди старалась догодити чоловікові, приготувати його улюблені страви, прибрати, попрати, випрасувати.

Через рік у нас з’явилась дитина. Мені стало значно важче із всім справлятися, адже Ігор мені не допомагав. До справ, які я робила він став відноситися, як до обов’язків. А коли приходив з роботи, то тільки робив зауваження: що і де не так. Сам же нічого ніколи не робив. Навіть поїсть, то тарілку не може після себе помити або хоча б мінімально прибрати її зі столу.

Ігор завжди ниє, що втомлений. А от моя втома нікого не цікавить. Цілодобово сидіти вдома на господарці із малою дитиною – можна зійти з розуму. А в материнстві немає вихідних. Ти не можеш сказати малюку, що в тебе болить голова і піти спати.

Вчора увечері ситуація повторилась. Чоловік прийшов з роботи і почав роздавати наганяй. Там не прибрано, там не вимито, там тарілка у мийці стоїть. Мені стало надзвичайно образливо, адже я дійсно старалась. Наші друзі постійно говорили, що у нас вдома стерильно, як у лікарні. Та мій Ігор ніколи не міг похвалити. От ніколи. Обов’язково знайти, до чого б придертися.

Кожного дня я стою біля плити з величезним бажанням витворити якийсь кулінарний шедевр, який врешті сподобається коханому, та йому догодити ну просто нереально. Все подружнє життя я страждала через це і намагалась змінити. Та зараз розумію, що достатньо терпіти такі образи в свою сторону. Якщо йому не підходять такі порядки, то тепер я взагалі не буду нічого робити. Можливо, у нього вийде краще, то нехай покаже майстер-клас.

Два наступних тижні Ігор сам готував на себе і дитину, а також прибирав удома. Сьогодні він прийшов і вибачився за всі погані слова, що говорив мені, сказав, що все усвідомив і більше не буде так недооцінювати мою працю.

– Нууу, я навіть не знаю. Декілька тижнів тому тобі постійно не подобалося, що я роблю. Тому ось такий прекрасний шанс зробити все так, як тобі самому того хочеться.

В той день я зробила для себе висновок на все життя. Я жінка, а не хатня робітниця. І якщо за мою безкоштовну працю не можуть навіть подякувати, то для чого мені її виконувати?

Оцените статью
Кожного дня я стою біля плити з величезним бажанням витворити якийсь кулінарний шедевр, який врешті сподобається коханому, та йому догодити ну просто нереально. Все подружнє життя я страждала через це і намагалась змінити. Та зараз розумію, що достатньо терпіти такі образи в свою сторону. Якщо йому не підходять такі порядки, то тепер я взагалі не буду нічого робити. Можливо, у нього вийде краще, то нехай покаже майстер-клас.