Коли я вчергове прийшла до мами розповісти про свої проблеми, вона відповіла мені:
– Не знаю, що у тебе трапилось, та завжди можеш розраховувати на мої двері.
Я дуже здивувалася почути таку фразу. Не відразу й зрозуміла, що вона має на увазі.
Та мама мені пояснила, що життя не просте, й ніколи не здогадаєшся який сюрприз воно тобі піднесе. Часом, ці сюрпризи не дуже приємні, інколи болючі. Тому, головне, що я повинна пам’ятати, у будь-якому випадку, у будь-якій складній ситуації, коли сил вже здається геть обмаль, я повинна бути твердо впевнена в одному: двері нашої оселі завжди відкриті для мене. Вона сказала:
– Ніхто не застрахований від втрат, розчарувань, інколи вже просто не вистачає сил боротись. Ти знаєш куди йти. Облиш все й приходь додому. Я тебе завжди чекатиму. Не потрібно нічого пояснювати, я розпитувати не буду. Та знай, що тут у тебе є персональне місце тихої гавані, а поряд людина, для якої ти цілий світ. Смачну їжу та теплі обійми гарантую.
І я зрозуміла, щастя – це мати рідну душу, мати того, чиї двері завжди відкриті для тебе.
