Кудись почали пропадати речі. Точніше, я думала, що постійно їх переставляю і забуваю про це. Моя помада від Вів’єн Сабо кудись ділася. Вона не з дешевих. Я купила її за 170 гривень. Користувалася майже кожен день. Вона завжди лежала на одному й тому самому місці. Я не могла кудись подіти улюблену помаду

Розповім вам цікаву історію, про те, як мій чоловік виніс все з хати. Потрібно уточнити, що квартира моя, меблі купувала моя мама, а чоловік нічого не доклав до мого житла. Він прийшов в суботу, після роботи, і одразу сказав «гарну» новину – в нього є коханка. Він хоче жити з нею.

Я не вірила в почуте. Мене, як то, холодною водою облили. Тільки зробив крок за поріг і в лоба сказав таку новину. Мені здалося, що я не правильно почула. Чоловік повторив ще раз свою новину.

Він пішов в той же вечір. З собою взяв декілька пар спідньої білизни, речі для гігієни та трохи одягу. За іншим обіцяв приїхати пізніше.

Не буду лукавити. Я плакала. Довго та нудно. На якусь мить, я почала шукати проблему в собі, а потім вирішила – грець з ним! Нехай йде куди хоче! Їхній шлюб давно потерпав від проблем. Я сама декілька раз думала про розлучення. Раз так сталося, то це на краще.

Чоловік не приїздив за речами. Я не бачила його декілька тижнів. Він не брав слухавку, не читав мої повідомлення. Я просила по нормальному. Нехай приїде, збере свої манатки і піде на всі чотири сторони. Мені доводилося частенько залишаться вдома на вихідних. Я чекала його. Потрібно проконтролювати, щоб він нічого мого не забрав.

Кудись почали пропадати речі. Точніше, я думала, що постійно їх переставляю і забуваю про це. Моя помада від Вів’єн Сабо кудись ділася. Вона не з дешевих. Я купила її за 170 гривень. Користувалася майже кожен день. Вона завжди лежала на одному й тому самому місці. Я не могла кудись подіти улюблену помаду.

Та сама доля прийшла до безлічі моїх улюблених речей. Я не могла знайти парфуми, туш, спідницю, комплект спідньої білизни, який мені подарувала подруга. В один чудовий момент, мене це дістало. Я витрусила усі шафи, обдивилася полички та полазила під ліжками. Ніде не було моїх речей. Розв*язка загадки була десь поряд, але я не хотіла її приймати.

Довелося подивитися правді у вічі, коли я приїхала в пусту квартиру. Не було нічого, навіть килимка для ніг у ванній. Я стояла з абсолютно пустою головою. Навряд чи, мене пограбували. Сходе, чоловік все виніс. Від мене він телефон не брав, тому я подзвонила його мамі. З Поліною Григорівною в мене дружні стосунки. Я сподівалася на її допомогу. Вона замовкла на хвилини дві, коли я їй розповіла про витівку її сина.

  • Дочко, зачекай. Я йому подзвоню. Поговорю з ним і тоді наберу тебе. – Сказала Поліна Григорівна.

Вона передзвонила через півгодини. Жінка ледь добирала слів.

  • Сонечко, вибач! Ті дурні вдвох вивезли все! Син покликав батька і вони вдвох…
  • Я зрозуміла, Поліна Григорівно. Що будемо робити? Давайте це питання вирішувати мирно. Я не хочу писати заяву на ваших чоловіків.
  • Ох, рибко моя… Той дурень сказав свату, ніби купив все для твоєї квартири. Набрехав, що ти не давала йому забрати речі. Влаштовувала істерики. Ось вони і змовилися. Приїхали, як тільки ти пішла на роботу. – Розповіла колишня свекруха.

Я слухала мовчки. Очікувала від свого чоловіка людського ставлення, але не отримала його. Викинути таке, міг тільки повний бовдур. Добре, що він собі знайшов якусь дівку. Нехай тепер їй псує життя!

Переговори не пройшли добре. Свекруха намагалася з ними говорити, але результату не було. Колишній відмовлявся віддавати мої речі. Тоді я пішла до відділку і написала заяву. На обох. Свекруха мене підтримала. Вона допомогла купити всі речі в квартиру. Поліна Григорівна виступала на моїй стороні під час слухання в суді. Сусіди також дали свідчення. Чоловіка закрили, як і свекра. Їх зобов*язали виплатити грошову компенсацію. Свекруха віддала мені все до копійки. Вона продовжує допомагати мені та своїй внучці. Пройшло багато часу, але вона все ще вибачається за той випадок. Я не тримаю на неї зла. Вона ж не знала, що її чоловіки з вавкою в голові.

Знаєте де були мої речі весь цей час? У коханки! Вона з гордістю виставляла фото в соціальних мережах з краденим майном, тобто – моїм.

Оцените статью
Кудись почали пропадати речі. Точніше, я думала, що постійно їх переставляю і забуваю про це. Моя помада від Вів’єн Сабо кудись ділася. Вона не з дешевих. Я купила її за 170 гривень. Користувалася майже кожен день. Вона завжди лежала на одному й тому самому місці. Я не могла кудись подіти улюблену помаду