Люба сподівалася, що мама подарує їй свою хату. А мама заявила, що донька на це може не розраховувати. Вона ще хоче своє особисте життя влаштувати.

У моєї подруги Люби завжди були проблеми з житлом. З чоловіком та двома дітьми вона проживає в орендованій двокімнатній квартирі. Ціна постійно зростає, а проблема так і не вирішується. Я їй кажу, що якби вона ці всі гроші, які платить за оренду, склала, то купила б собі нормальну квартиру.

Така сама ситуація з її братом — він також орендує квартиру разом зі своєю сім’єю. А все чому? Бо ніхто не хоче жити разом з мамою. Мама у Люби дуже сварлива жінка — звикла керувати персоналом на роботі. А тепер на пенсії, але все ще любить керувати.

Люба розповідала, що вони з чоловіком жили з її батьками, коли одружилися. У батьків великий двоповерховий будинок в передмісті, місця усім би вистачило. Але Люба категорично заявляє, що до мами більше не повернеться, бо хоче, щоб у неї була сім’я, спокійні здорові діти. А у батьківському домі постійно напружена атмосфера: то тарілку не помив, то голосно говориш, то дуже тупаєш ногами, коли йдеш по сходах. Діти взагалі не такі, як всі: всі діти хороші, вчаться, а її — ліниві, по господарству нічого не допомагають. А що від цих дітей вимагати, якщо вони ще зовсім малі й бавитися хочуть.

Тому, вони не змогли жити з батьками й пішли на квартиру. Зате спокійно і живуть так, як їм подобається.

Недавно я порадила Любі спробувати поговорити з мамою, може вона змінилася. Діти все дорослі, Люба з чоловіком вже старші стали, цінності життєві змінилися. Може уже б змогли з мамою вжитися в одному домі.

Але Люба мені різко відповіла, що вже говорила з мамою про житло і та їй сказала, що не збирається ні до кого звикати, мовляв, шукайте житло окремо від неї. А потім ще додала, що за кордоном діти вже у 18 років йдуть від батьків і дають собі раду самі, а тут їм вже під 40, а ще досі не може свої проблеми без батьків вирішити.

Люба виглядала ображеною, напевно, не сподівалася на таку відповідь від мами. Я знаю, що вона таємно надіялася, що мама будинок їй подарує, бо вона єдина донька. Але всі її надії зруйнувалися, коли мама дала ясно зрозуміти, що цього не буде.

Тоді Люба запропонувала мамі продати будинок і купити 3 квартири. Бо мама сама у великому будинку живе, а діти бігають по квартирах. На це мама відреагувала агресивно. Сказала, щоб ніхто на її будинок планів не складав, бо вона хоче своє особисте життя налагодити.

Люба мені сказала, що вона до мами більше ні ногою, навіть, якщо щось трапиться. Вона думає, що для її мами будинок важливіший за щастя її сім’ї.

Не знаю, ситуація дуже двозначна. Любу, як подругу, я підтримую, але і її маму, як людину, я розумію. Вона ще хоче пожити для себе, тут немає чогось неправильного.

Оцените статью
Люба сподівалася, що мама подарує їй свою хату. А мама заявила, що донька на це може не розраховувати. Вона ще хоче своє особисте життя влаштувати.