Лише з роками я зрозуміла, що бабуся мала рацію, коли казала, що мій обранець не той, хто мені потрібен. А я вважала, що це пережитки минулого

Мені було дуже образливо, коли після знайомства з моїм обранцем, бабуся сказала, що він мені не рівня і ніколи ми не будемо на одному щаблі. Я вважала, що це все пережитки минулого, адже яка різниця, як він заробляє, головне, щоб кожен займався тим, що йому до душі. І лише з роками зрозуміла, що вона мала рацію.

Мій чоловік звичайний слюсар, його все влаштовує і він ніколи не прагнув до саморозвитку. Я ж здобула вищу освіту, відкрила власну справу. Хотіла, щоб ми були бізнес-партнерами, та чоловіку така ідея не припала до душі. Він звик працювати від дзвінка до дзвінка, як то кажуть. Після технікуму не став продовжувати навчання у виші, саме про це говорила моя бабуся, коли казала, що він не той, хто мені потрібен, бо життєві цілі у нас різні.

Та я тоді на це не зважала. Була впевнена, що кожен обирає для себе професійний шлях самостійно і змушувати когось немає сенсу. І справді, спочатку ці розбіжності ніяк не впливали на наше особисте життя. Та потім я дедалі частіше почала чули у свою сторону їдкі фразочки про те, що я така розумна, така заклопотана, а він простий трудяга. Але ж ніхто йому не забороняв продовжити навчання, шукати себе. Навпаки, я намагалася його якось заохотити розвиватися. Потім хотіла підтягнути до себе в бізнес. Та бачу, йому простіше зображати з себе жертву. Він абсолютно не оцінив того, що наша сім’я живе у достатку саме завдяки мені.

Нині у нас часто виникають скандали на порожньому місці. Чоловік повертається з роботи й починає мене діставати своїми кпинами й зауваженнями. Інколи переходить на відверті образи. Все більше часу проводить у батьків. Не знаю, що він їм наговорив, тільки його родина тепер дивиться на мене скоса, ніби я у чомусь винна. Він їм нав’язав думку, що я проміняла сім’ю на кар’єру.

Я все ще хочу зберегти сім’ю, адже досі кохаю його. Розумію, що як би не мій вклад, ми б жили в постійному безгрошів’ї. А стільки доклала зусиль, щоб ми ні в чому не знали нужди, а тепер мене ще й роблять винною. Можливо, бабуся таки мала рацію, коли казала, що він не той, хто мені потрібен.

Оцените статью
Лише з роками я зрозуміла, що бабуся мала рацію, коли казала, що мій обранець не той, хто мені потрібен. А я вважала, що це пережитки минулого