Майже рік, перед тим, як зважитись на такий крок, я намагався брати на роботі додаткові завдання, щоб довше не бути вдома. На вихідні тікав до друзів. Але на душі було погано.

Кохання зникає. Навіть, якщо ви в шлюбі багато років. Воно може зникнути, без належної піьдтримки взаємин. Так сталось і в нашій родині.

Ми з дружиною добре жили, не сварились, просто говорили, коли виникали конфлікти чи непорозуміння. Кожного року їздили відпочивати, з дітьми не поспішали та будували власні кар’єри. 

З достатком ніколи проблем не було, але от з часом почуття згасли. Ми стали жити, наче сусіди та просто не хотіли змінювати своє комфортне життя, хоч і кохання в нашому домі давно не було.

Проте одного разу я не витримав та вирішив піти. Майже рік, перед тим, як зважитись на такий крок, я намагався брати на роботі додаткові завдання, щоб довше не бути вдома. На вихідні тікав до друзів. Але на душі було погано. Я розумів, що між нами вже немає ніяких почуттів. Просто дружба і те не така як в найкращих товаришів.

Тому, добре розміркувавши, я поговорив з дружиною та ми зійшлись на думці, що справді не хочемо продовжувати цей шлюб. Виявилось, що вона також давно думає про розлучення.

Квартиру я залишив їй, сказав, що не буду судитись за свою частку. Виписався звідти, а тоді поїхав до квартири, яку отримав як спадок від дідуся. Двокімнатна стара квартира. Я не хотів її ні продавати, ні здавати в оренду. І, як в явилось, не дарма.

Поки я поволі їхав по дорозі, на якій була легка ожеледь, розмірковував, як зробити ремонт, та що треба купити з матеріалів. Все ж, почалось в мене нове життя.

Хоч я їхав помаленьку, але все одно в один момент машину занесло трохи в бік і я мало не врізався в жінку, яка йшла з важкою сумкою по узбіччю. Коли ж зупинився, вискочив з машини та запитав в неї, чи все гаразд.

Я запропонував її підвезти, адже панянка виглядала втомленою та засмученою. Виявилось, причиною її смутку є чоловік, якого вона застала в ліжку з коханкою, повернувшись з відрядження на день скоріше.

Зібрала всі речі, документи, гроші та поїхала геть. А куди? Сама не знала.

Я запропонував їй допомогу та пару днів вона прожила в мене. Пізніше я орендував їй надав місяці квартиру,поки вона влаштовувалась на нову роботу. 

Ми стали товаришувати, а через два роки почали зустрічатись. І все настільки закрутилося, що зараз ми вже три роки як одруженіта виховуємо дворічну донечку Алісу.

А коли на вулиці починає моросити, а на дорозі ожеледь, то одразу згадуємо наше знайомство.

Оцените статью
Майже рік, перед тим, як зважитись на такий крок, я намагався брати на роботі додаткові завдання, щоб довше не бути вдома. На вихідні тікав до друзів. Але на душі було погано.