Змалечку не любила прибирати чи упорядкування речей на полицях у шафі. Мені завжди здавалося, що це цілком безглузда робота. Адже в поспіху я за мить могла перекинути все і моя годинна робота цілком знецінювалася.
Через те в мене часто виникали конфлікти з мамою. Вона в мене була велика акуратистка і не допускала таких безпорядків у власній шафі. Тому я завжди від неї отримувала добрячого прочухана.
Але це було в дитинстві. А сьогодні я цілком самостійна і маю власне помешкання, тому можу собі дозволити безпорядок в шафі. Правда, коли до мене в гості приходить мама, то відчитує мене наче маленьку і береться одразу за прибирання.
Мені не потрібна мамина допомога, бо я після її упорядкувань нічого не можу знайти. Але мама мене не слухає, робить, що їй заманеться. Врешті я не витримала і сказала мамі, або вона в мене гість, і ми п’ємо чай на кухні. Або прибиральниця – тоді я оплачую її послуги.
Мама образилася на мене – не говорить, не відповідає на мої дзвінки. Перед тим виговорила мені, що я тому й заміж не вийшла, бо не вмію в хаті лад навести. Кому ж потрібна така бруднуля?
Тоді я перед носом матері зачинила двері. Не всі можуть настільки віддавати себе банальному прибиранню. Є ж багато цікавіших речей і цінніших, чим я можу поділитися з близькою людиною. На сьогодні в мене готова до друку книжка з моїми віршами. А ще я веду цікавий блог і маю вже понад 500 підписників. А ще я люблю мандри і залюбки можу скласти компанію хорошій людині.
Але в мами це втрачає вартість на тлі моїх непоскладаних речей в шафі чи непомитої вчасно тарілки.
