Після розлучення з татом, мама живе майже сама, бо я вийшла заміж і разом з чоловіком переїхали в місто, ближче до його роботи, а моя молодша сестра поїхала вчитися й оселилася в гуртожитку.
Мама не допомагала мені фінансово, але часто приїздила й залишалася з внучкою, коли мені потрібно було кудись відійти. Мені такої її допомоги цілком вистачало і я ні на що не скаржилася. На своє весілля я сама заробила, в університеті я ніколи не сміла просити у неї грошей, натомість вчилася, щоб отримувати стипендію і підробляла офіціанткою після навчання. Словом, я звикла за все платити сама й мене це аж ніяк не бентежило. Тим більше, у мами є моя молодша сестра. Мені б просто совість не дозволила брати в них якісь гроші. Я ще сама інколи старалася відкласти якусь копійку, щоб їм дати.
Але тепер ситуація трішки змінилася. Наша донечка росте. Ми орендуємо квартиру, але все ж, у планах, маємо намір назбирати грошей і купити собі свою невеличку квартиру. Я б не відмовилася від допомоги мами, тим більше, якщо враховувати, що я часто їм фінансово допомагала.
Мама, ніби почула мої думки, прийшла до мене, поставила мені на стіл пачку грошей і сказала:
— Я тобі не дала нічого — ні хати, ні машини, ніколи тобі нічого не дарувала коштовного, бо ти запевняла, що тобі не треба. Але тепер настав час, коли я хочу докластися й зробити все, щоб ви мали своє житло. Я відкладала ці гроші для такого випадку. Тут не вистачить на цілу квартиру, але хоча б щось. Якщо почекаєте ще з рік, то я ще відкладу і дам вам.
— Мамо, ти кредит взяла?
— Ні, хоча думала про це. В мене дві доньки. Я думаю за вас обох і все ділю на два. І я не можу спокійно спати, знаючи, що ви не маєте свого власного гніздечка. Ви ж постійно на валізах живете. А скільки ви вже квартир змінили, один Бог знає! Тому, не думай і бери ці гроші, вони тільки твої. Як твоя сестра надумає виходити заміж, я і для неї назбираю.
Я прийняла подарунок і завдяки цим грошам ми купили собі квартиру набагато швидше, ніж планувалося.
Але назрів конфлікт зі сестрою. Вона, коли дізналася, що мама “подарувала” нам гроші, сильно образилася. Вважає, що я забрала її гроші й тепер вони з мамою житимуть на хлібі з водою, через мою квартиру. Хоч мама їй намагалася донести, що вона про неї теж не забула і, коли прийде час, дасть їй грошей, але сестру не переконати.
Вона ще мала й дурна. Думає, якщо я вийшла заміж, то в мене є чоловік, який мене має забезпечувати, а на мамині гроші я не можу претендувати. Але я подивлюся на неї, коли вона сама вийде заміж і чи зможе обійтися без маминої фінансової допомоги.
Вона досі сидить в мами на шиї й користується її карткою. Я собі такого ніколи не дозволяла і вже у її віці працювала, бо було соромно у мами гроші просити! А вона мені ще дорікає чимось й ображається!
