У наших батьків було тільки двоє дітей: я та моя сестра Іванна. Якось швидко ми виросли та вже й кожна власну сім’ю має.
Нещодавно моя мама зібралась їхати на море і з собою вона покликала лише доньку Іванки, а от мені і слова ніхто не сказав. Ця ситуація добряче мене образила та засмутила.
Коли я вийшла заміж за Сергія, то ми відразу вирішили, що не хочемо проживати з батьками. Ми взяли квартиру в іпотеку і почали поступово виплачувати за неї кошти. Іванка одружилась на рік пізніше, відразу переїхала жити до свого чоловіка, там і дитину народила. Та потім щось у їхніх стосунках пішло не так і вони розлучились. Тому сестрі довелося повертатися до батьків.
В той період нашого тата вже не було в живих. А мама стала із Іванкою найкращими подругами, оскільки жили разом. Воно і не дивно, що так трапилось. Матір завжди жаліла мою сестру, всюди старалась допомогти та зарадити.
І ось кілька місяців тому вона зібралась на відпочинок, а Іванка відразу і свою дочку прилаштувала у подорож. Я коли почула про такий хід подій, то і я сама попросила у матері і мою Аню з ними відправити. Я подумала, що так буде справедливо, та і дівчаткам разом веселіше.
Але мама навіть не дала мені до кінця озвучити цю ідею. Вона відразу почала обурюватись, що з двома дітьми нікуди не поїде, бо не впорається. Врешті вона їде відпочивати, а не за дівчатками гонитися по пляжу.
Ми з Сергієм були шоковані, що нашу дитину так просто відкинули. Матір сказала мені, що ми самі можемо дитину на море звозити, а от у Алінки тільки мама і та на роботі постійно, їй ніколи. Ці слова мене особливо ранили, адже всі прекрасно знали, що ми економимо кожну копійку, аби виплатити борг за квартиру. А тут маємо десь взяти коштів на три путівки.
Ось так наша дитина і просиділа всі літні канікули вдома. Єдине місце, де вона бачила море – це світлини бабусі із внучкою в соціальних мережах. Не розумію, для чого ось так поділяти дітей. Якщо вже не хотіла морочитися із дітьми, то треба було не брати нікого.
