Одного дня Василина їхала до батьків у гості з трирічною дочкою. У маршрутці було дуже багато людей. Коли вони зайшли, то їй уступив місце молодий чоловік і вона змогла сісти та взяти донечку на руки.
Під час подорожі Оленка крутилася у матері на руках, вона ніяк не могла заспокоїтись, дівчинка чим швидше хотіла вийти з маршрутки.
Дитина на хвилину задумалась, а потім голосно сказала:
– Мамо, а ти бюстгальтер забула вдома! Потрібно повернутися і одягнути!
Усі пасажири почали сміятися, а Василина почервоніла і запитала:
– Не можна так говорити! Чому ти так вирішила?
– Я бачила, що як ми виходили з дому, то твій бюстгальтер залишився на дивані! – сказала дитина.
Пасажири почали сміятися гучніше, а молодій матері було дуже соромно.
Жінка спробувала заспокоїти дитину, але дівчинка зовсім не слухала матір.
Вона хотіла дізнатися, як це мама їде в маршрутці без бюстгальтера.
– Мама покажи бюстгальтер! Покажи! – говорила дитина і спробувала розстібнути сорочку.
Люди голосно сміялись, а жінка не знала, як заспокоїти дитину. Не буде вона роздягатися у маршрутці, щоб показати, що вона одягнена у бюстгальтер.
Жінка через деякий час змогла пояснити дитині, що у неї декілька бюстгальтерів і один залишився вдома, а вона одягнула інший.
Дівчинка не вірила матері і вперто запитувала:
– Ти мені не брешеш? Ти точно одягнута? А чому не хочеш показати?
– Коли приїдемо до бабусі з дідусем я тобі покажу, а зараз сиди тихенько. – відповіла матір.
Дитина з недовірою дивилась на Василину, але вирішила більше не розпитували. Через тридцять хвилин вони приїхали на потрібну зупинку і вийшли з маршрутки.
Молодій матері було соромно, а дитина забула про, що запитувала у маршрутці.
Я думаю не одних батьків були конфузи з дітьми і не раз вони червоніли. Ось такі маленькі дівчатка і хлопчики – завжди говорять все, що думають.