Мамочко, допоможи! Благаю тебе, рідненька! Бо я не 3наю, як нам далі жити… Олега з роботи 3вільнили, а я – вагітна. А як борг ми виплатимо?

Моя донька Світлана дуже рано вийшла заміж. Відразу і онуком мене порадувала. Зять мій, Віталик, лише на два роки за доньку старший.

Вони кохають один одного та підтримують. Але завжди йдуть всупереч моїм переконанням та порадам сватів. Хоча ми їм нічого поганого не бажаємо. Наче постійно висловлюємо свою думку, як краще вчинити, адже ми довше на світі прожили, тому й мудріші. Та Світлана з Віталиком на наші поради не зважають. Мені взагалі здається, що вони роблять все з точністю до навпаки, щоб довести нам свою самостійність.

Та одного разу ця їхня впертість стала уроком і для них, і для нас.

Спочатку діти надумали автомобіль взяти у кредит. Це сталося, як тільки онук Уласик з’явився. Мовляв, маленьку дитину не потрібно тягати громадським транспортом. Тому їм конче необхідна машина. Як ми зі сватами їх не відмовляли від цієї задумки! Та вони нас слухати не хотіли. Навіть сказали, щоб ми не втручалися у їхню сім’ю, бо їм краще знати, що потрібно для них. 

Ми з сватами були шокованими, що вони збираються брати іномарку в кредит. Та відмовити їх нікому з нас не вдалося. Донька з зятем говорили, що це ненадовго, тому вони в найкоротший час виплатять борг.

Я думала, що діти будуть поміркованими та розважливими. Я віддала їм квартиру своєї мами. Могли б там лад навести. Але ж ні! Їм потрібна була машина! Вони ж дорослі! Свати теж через обурювалися їхнім вчинком.

А далі ще гірше! Світлана та Віталик вирішили поїхати до Туреччини, бо вони ніколи за кордоном. Коли ж, як не зараз? На наші поради вони знову махали руками. Що ми знаємо про відпочинок? У їхньому віці потрібно відпочивати та подорожувати! А ми дурні, бо такого не робили!

Я все розумію – молоді, хочеться подорожей… Але ж кредит не оплатили за автомобіль. Більше того, діти взяли новий борг на мандрівку!

Повернулися з Туреччини вони дуже сумні. Я не могла зрозуміти, що сталося. Повинні бути веселими, адже відпочили ж! А потім Світлана розплакалася та зізналася:

– Матусенько, така халепа у нас. Віталика з роботи звільнили. Я – вагітна, виявляється. А кредит же висить! Як його виплачувати? Допоможи, рідненька,. благаю тебе!

Це прикро було чути, бо я думала, що Світлана таки навчиться бути мудрішою.

Куди ж ми зі свахою подінемося? Не залишимо ж дітей напризволяще. Тому вирішили по черзі оплачувати їхній кредит.

Оцените статью
Мамочко, допоможи! Благаю тебе, рідненька! Бо я не 3наю, як нам далі жити… Олега з роботи 3вільнили, а я – вагітна. А як борг ми виплатимо?