У одному будинку мешкали дві сусідки. Діти у них були одного віку, лише у Ніни донька Юля, а в Маргарити син Сергій. Так трапилось, що обом довелося виховувати дітей самотужки. В Ніни чоловік загинув в аварії, а Маргарита з народження сина виховує його сама, адже чоловік від якого вона завагітніла, дізнавшись про це одразу порвав з нею стосунки та зник її життя.
Діти подорослішали, та стали гідним людьми. І Сергій і Юля здобули вищу освіту та працювали на хороших посадах. Кожен із них уже мав свою власну сім’ю. Матусі могли ними пишатись.
Плинули роки й жінки не зогляділись, як підкралась старість. За собою вона принесла букет болячок. Спершу жінки хворіли ніби по черзі, але згодом їх накрила спільна недуга. Обидві мали проблеми з пам’яттю. Ніна одного разу пішла з дому і її знайшли аж ввечері в парку на іншому кінці міста, жінка не пам’ятала, як туди дісталась. З Маргаритою трапилася ще небезпечніша пригода, вона забрела не в парк, а до ставка і як би не випадковий перехожий, то могло б трапитись непоправне.
Коли такі випадки почали повторюватись з тривожною періодичністю, то їх діти зрозуміли, що не можна тепер лишати стареньких самих удома. Першою на зміни наважилась донька Ніни Юля. Вона поговорила з чоловіком і вони вирішили забрати маму до себе. Дали їй окрему кімнату і коли нікого не було вдома замикали її на ключ, щоб жінка нікуди не зникла з дому без їх відома. Це був єдиний вихід, адже сидіти постійно вдома біля неї ніхто не мав змоги, а найняти доглядальницю фінанси не дозволяли. У Ніни не завжди відбирало пам’ять, крім того, вона була звичайною хорошою людиною, яка не доставляла значних незручностей. Але в душі Ніна затаїла образу. Не про таку старість вона мріяла. Вона хотіла внуків, доглядати їх, а не сидіти пів для за замкненими дверима, як у в’язниці. Майже кожного дня вона плакала.
А Сергій, син Маргарити вирішив, що догляд за старою матір’ю стане для нього непосильною ношею. Тому єдиним прийнятним варіантом для нього стало віддати матір у будинок для літніх людей. Це місце, де вона завжди буде під професійним наглядом. Йому було все одно, що скажуть інші, іншого виходу він не бачив. Тому зібрав всі необхідні папери й пішов оформляти. За цей час він встиг пожити з матір’ю у неї на квартирі. Вже тоді Маргарита зрозуміла куди Сергій хоче її відправити. Матір поглянула прямо в очі й запитала: За що ти так зі мною? Син мовчав. Він не знав, що відповісти.
